Уральская рябинушка - Надежда Кадышева

Вечер тихой песнею над рекой плывет.

Дальними зарницами светится завод.

Где-то поезд катится точками огня.

Где-то под рябинушкой парни ждут меня.

Ой, рябина кудрявая,

Белые цветы,

Ой, рябина, рябинушка,

Что взгрустнула ты?

Лишь гудки певучие смолкнут над водой,

Я иду к рябинушке тропкою крутой.

Треплет под кудрявою ветер без конца

Справа кудри токаря, слева — кузнеца.

Ой, рябина кудрявая,

Белые цветы,

Ой, рябина, рябинушка,

Что взгрустнула ты?

Кто из них желаннее, руку сжать кому?

Сердцем растревоженным так и не пойму…

Оба — парни смелые, оба хороши.

Милая рябинушка, сердцу подскажи!

Ой, рябина, рябинушка,

Оба хороши.

Ой, рябина, рябинушка,

Сердцу подскажи!

Вечір тихою піснею над річкою пливе.

Далекими блискавицями світиться завод.

Десь поїзд котиться точками вогню.

Десь під горобиною хлопці чекають на мене.

Ой, горобина кучерява,

Білі квіти,

Ой, горобина, горобина,

Що засумувала ти?

Лише гудки співучі змовкнуть над водою,

Я йду до горобини стежкою крутою.

Трепле під кучерявою вітер без кінця

Праворуч кучері токаря, зліва — коваля.

Ой, горобина кучерява,

Білі квіти,

Ой, горобина, горобина,

Що засумувала ти?

Хто з них бажаніший, руку стиснути кому?

Серцем розтривоженим так і не зрозумію…

Обидва - хлопці сміливі, обидва гарні.

Мила горобина, серцю підкажи!

Ой, горобина, горобина,

Обидва гарні.

Ой, горобина, горобина,

Серцю підкажи!