Ты войдёшь в круг - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Ты войдешь в круг из моих рук

И развеешься шепотом, трепетом, горечью губ.

Переждав дождь, ты уйдёшь прочь,

Мы не можем остаться с тобой на одном берегу.

Каждый шаг вверх до тебя — грех,

И чем выше взлетел, тем трудней не упасть и пропасть.

Каждый вздох твой — словно Бог мой,

Только завтрашний ветер уже вспоминает про нас.

Припев:

Несправедливы законы природы:

Гений, злодей — все равно.

Мы либо счастливы, либо свободны,

Третьего нам не дано.

И пока ты все мои сны,

Два дыханья в одном и два сердца, как будто одно,

Я прошу лишь, не смотри вниз

И назад не смотри — только небо у нас за спиной.

Выше нас-свет, только нас — нет

И расплавленный воск — это всё, чем закончится сон.

И сгорит день, где твоя тень,

Улетела, как птица, прощаясь до лучших времён.

Припев:

Несправедливы законы природы:

Гений, злодей — все равно.

Мы либо счастливы, либо свободны,

Третьего нам не дано.

Ти увійдеш у круг з моїх рук

І розвієшся пошепки, трепету, гіркоті губ.

Перечекавши дощ, ти підеш геть,

Ми не можемо залишитися з тобою на одному березі.

Кожен крок вгору до тебе — гріх,

І чим вище злетів, тим важче не впасти і пропасти.

Кожен зітхання твій— немов Бог мій,

Тільки завтрашній вітер уже згадує нас.

Приспів:

Несправедливі закони природи:

Геній, лиходій — все одно.

Ми або щасливі, або вільні,

Третього нам не дано.

І поки ти всі мої сни,

Два дихання в одному і два серця, наче одне,

Я прошу лише, не дивися вниз

І назад не диви — тільки небо у нас за спиною.

Вище нас-світло, тільки нас — ні

І розплавлений віск — це все, чим закінчиться сон.

І згорить день, де твоя тінь,

Полетіла, як птах, прощаючись до кращих часів.

Приспів:

Несправедливі закони природи:

Геній, лиходій — все одно.

Ми або щасливі, або вільні,

Третього нам не дано.