Словно тысячу лет назад - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Словно тысячу лет назад, снова птицы на юг летят,

Заметает листва следы и кивают в саду цветы.

В поле бродит ночная мгла, где любовь стороной прошла,

Где доносится дальний зов из неясных обманных снов.

Проигрыш.

Словно тысячу лет назад, заметает листва следы.

Снова в сердце слова звучат, что со мною был рядом ты.

Проигрыш.

Словно тысячу лет назад, нам бы мчаться на край земли,

Где всё те же слова звучат — расставания и любви.

Проигрыш.

Но всё тот влекущий взгляд я встречаю в иных мирах,

Словно тысячу лет назад отражаясь в твоих глазах.

Словно тысячу лет назад отражаясь в твоих глазах.

Немов тисячу років тому, знову птахи на південь летять,

Замітає листя сліди і кивають у саду квіти.

В поле бродить нічна імла, де любов стороною пройшла,

Де доноситься дальній поклик із неясних обманних снів.

Програш.

Немов тисячу років тому, замітає листя сліди.

Знову в серці слова звучать, що зі мною був поряд ти.

Програш.

Наче тисячу років тому, нам мчати на край землі,

Де всі ті слова звучать — розставання і любові.

Програш.

Але все той привабливий погляд я зустрічаю в інших світах,

Немов тисячу років тому відбиваючись у твоїх очах.

Немов тисячу років тому відбиваючись у твоїх очах.