Шальное лето - Надежда Кадышева

Когда тебя я повстречала,

Меня твой взгляд околдовал.

Я, как девчонка, растерялась

И позабыла все слова.

А мне подруги говорили, —

Нельзя так голову терять.

Сама я знала, да забыла,

И не хотела вспоминать.

Я не думала, любила,

И вся, как роза алая, цвела;

И было лето, шальное лето,

Что за любовь у нас с тобой была!

Ты помнишь, милый,

Как я любила,

И как с тобою счастлива была!

Нам не вернуть того, что было;

Я не жалею, боль прошла.

Все то, что лето подарило,

Однажды осень отняла.

И я так тихо прошептала

С последним криком журавлей, —

Судьба отмерила так мало,

Так мало дней любви моей!

Я не думала, любила,

И вся, как роза алая, цвела;

И было лето, шальное лето,

Что за любовь у нас с тобой была!

Ты помнишь, милый,

Как я любила,

И как с тобою счастлива была!

Коли тебе я зустріла,

Мене твій погляд зачарував.

Я, як дівчисько, розгубилася

І забула всі слова.

А мені подруги говорили, —

Не можна так втрачати голову.

Сама я знала, так забула,

І не хотіла згадувати.

Я не думала, любила,

І вся, як троянда червона, цвіла;

І було літо, шалене літо,

Що за любов у нас із тобою була!

Ти пам'ятаєш, любий,

Як я любила,

І як з тобою щаслива була!

Нам не повернути того, що було;

Я не шкодую, біль пройшов.

Все те, що літо подарувало,

Якось осінь забрала.

І я так тихо прошепотіла

З останнім криком журавлів,

Доля відміряла так мало,

Так мало днів моєї любові!

Я не думала, любила,

І вся, як троянда червона, цвіла;

І було літо, шалене літо,

Що за любов у нас із тобою була!

Ти пам'ятаєш, любий,

Як я любила,

І як з тобою щаслива була!