Пока мы любим - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

С ветки сорвался лёгкий лист,

Сердце, прошу я, не стучись,

Сердце, не надо верить непогоде.

Я повторю твои слова,

Только любовь всегда права,

Кто не теряет, тот и не находит.

Припев:

И пусть бежит вода, и всё не навсегда,

Но о любви твердят упрямо губы.

Средь долгих лет и зим, друг друга мы храним

И небо нас хранит, пока мы любим.

С ветки сорвался, лист упал,

Бог только птицам крылья дал,

Но от тебя мне ничего не надо.

Золотом станут наши дни,

Просто в глаза мои смотри,

Просто со мною, будь со мню рядом.

Припев:

И пусть бежит вода, и всё не навсегда,

Но о любви твердят упрямо губы.

Средь долгих лет и зим, друг друга мы храним

И небо нас хранит, пока мы любим.

З гілки зірвався легкий лист,

Серце, прошу я, не стукайся,

Серце, не треба вірити негоді.

Я повторю твої слова,

Тільки любов завжди має рацію,

Хто не втрачає, той і не знаходить.

Приспів:

І нехай біжить вода, і все не назавжди,

Але про любов твердять уперто губи.

Серед довгих років і зим, один одного ми зберігаємо

І небо нас зберігає, поки ми любимо.

З гілки зірвався, лист упав,

Бог тільки птахам крила дав,

Але від тебе мені нічого не треба.

Золотом стануть наші дні,

Просто в очі мої дивись,

Просто зі мною, будь зі мною поруч.

Приспів:

І нехай біжить вода, і все не назавжди,

Але про любов твердять уперто губи.

Серед довгих років і зим, один одного ми зберігаємо

І небо нас зберігає, поки ми любимо.