Дороги России - Надежда Кадышева, Золотое кольцо

Дороги России, России моей,

Как белые крылья её лебедей.

Обнимут, поднимут, развеют печаль,

Дороги России, бескрайняя даль.

Куда вы ведёте, дороги, куда?

Туда, где колодцев святая вода.

Дороги России, ромашек луга,

Дожди проливные, по пояс снега.

Сойдутся на миг у родного крыльца,

И снова дорогам не видно конца.

Куда вы ведёте, дороги, куда?

Туда, где кукушка считает года.

Дороги России, сплетение рек,

Берёзы густые подарят ночлег.

Обнимут, поднимут, развеют печаль,

Дороги России, бескрайняя даль.

Куда вы ведёте, дороги, куда?

Туда, где на счастье упала звезда.

Дороги Росії, Росії моєї,

Як білі крила її лебедів.

Обіймуть, піднімуть, розвіють смуток,

Дороги Росії, безкрайня далечінь.

Куди ви ведете, дороги, куди?

Туди, де колодязь свята вода.

Дороги Росії, ромашок луки,

Дощі зливні, по пояс снігу.

Зійдуться на миг у рідного ганку,

І знову дорогам не видно кінця.

Куди ви ведете, дороги, куди?

Туди, де зозуля рахує роки.

Дороги Росії, сплетіння річок,

Берези густі подарують ночівлю.

Обіймуть, піднімуть, розвіють смуток,

Дороги Росії, безкрайня далечінь.

Куди ви ведете, дороги, куди?

Туди, де на щастя впала зірка.