Снег растает - MVKC CKNT

Отмерены минуты нам

Их так мало.

Не гадая, просто будь рядом

Не верь этим унылым словам

За которыми я был спрятан

Дороги помнят наши пути долгие

За терриконами куда нам идти толком?

И если больно, то не люби настолько

Человека, превращающего чувства в осколки

Мой мир так скомкан и зарисован

На полях – это каракули фотоальбома

В котором нет тебя и нету памяти

Но каждый день я думаю, будто бы днями теми

Остаться там, на волю небесам

Словно между нами времени полоса

Там быть – это мой шанс

Не забыть то, чему меня научила страсть

Увидел и я потерял тебя в толпе

И не угнаться за этой скоростью мне

Скоро стемнеет и на город упадёт ночь

А до того любовь уведёт прочь

От этих поровну поделенных суток

И не желая видеть то, чего несут они

Это не суть.

Знай, я бегу за тобой

Лишь останови минуты и я весь твой

I’ve been here before

Прости, если печаль оставил

I’ll be back for more

Но эта любовь растает

Maybe this time I can stay

Как снег по весне

Но зимой мы чужими стали, forever more

I’ve been here before

Прости, если печаль оставил

I’ll be back for more

Но эта любовь растает

Maybe this time I can stay

Как снег по весне

Но зимой мы чужими стали

Это дежа-вю – моя галактика

Мир полон независимости, а я хочу быть скован этим

Связан невидимой статикой

Подари этот день снова и снова

В королевстве полной луны

Где наши мосты разведены

Где костры сожжены и стали иными

Мир в котором мы больше не связаны

Давай выключим мир на пару часов

Останется шум моря и ветер, не думая ни о чём

Искать тебя буду касаниями наших голосов

Забери всё, но оставь мне этот сон

Мы в унисон, пусть и вне зоны доступа

Нет чувств, ничего, только мороз к губам

И холод этого неба – это не рай теперь

Оставшись здесь, молюсь стерпеть

Когда нет выхода в этой погоне чувств

Не замечая ваши советы, мчусь

И если ты ответишь «да»

То это лучшее, что я могу загадать

Хотелось бы поверить в это, но я далеко

От лета у берега моря

Где было нам так легко, но не спасти

Наш тающий на ладони снег, прости

I’ve been here before

Прости, если печаль оставил

I’ll be back for more

Но эта любовь растает

Maybe this time I can stay

Как снег по весне

Но зимой мы чужими стали, forever more

I’ve been here before

Прости, если печаль оставил

I’ll be back for more

Но эта любовь растает

Maybe this time I can stay

Как снег по весне

Но зимой мы чужими стали

Відміряно хвилини нам

Їх так мало.

Не гадаючи, просто будь поруч

Не вір цим сумним словам

За якими я був захований

Дороги пам'ятають наші шляхи довгі

За териконами куди нам іти до ладу?

І якщо боляче, то не люби настільки

Людину, що перетворює почуття на уламки

Мій світ так зім'ятий і замальований

На полях – це каракулі фотоальбому

В якому немає тебе і немає пам'яті

Але щодня я думаю, ніби днями тими

Залишитися там, на волю небесам

Наче між нами часу смуга

Там бути – це мій шанс

Не забути те, чого мене навчила пристрасть

Побачив і я втратив тебе в натовпі

І не наздогнати за цією швидкістю мені

Скоро стемніє і на місто впаде ніч

А до того кохання відведе геть

Від цієї порівну поділеної доби

І не бажаючи бачити те, чого вони несуть

Це не суть.

Знай, я біжу за тобою

Лише зупини хвилини і я весь твій

I’ve been here before

Вибач, якщо сум залишив

I'll be back for more

Але це кохання розтане

Maybe this time I can stay

Як сніг навесні

Але взимку ми стали чужими, forever more

I’ve been here before

Вибач, якщо сум залишив

I'll be back for more

Але це кохання розтане

Maybe this time I can stay

Як сніг навесні

Але взимку ми чужими стали

Це дежа-вю – моя галактика

Світ сповнений незалежності, а я хочу бути скований цим

Пов'язаний невидимою статикою

Подаруй цей день знову і знову

У королівстві повного місяця

Де наші мости розлучені

Де вогнища спалені та стали іншими

Світ, у якому ми більше не пов'язані

Давай виключимо світ на пару годин

Залишиться шум моря та вітер, не думаючи ні про що

Шукати тебе буду дотиками наших голосів

Забери все, але дай мені цей сон

Ми в унісон, нехай і поза зоною доступу

Немає почуттів, нічого, тільки мороз до губ

І холод цього неба – це не рай тепер

Залишившись тут, молюся стерпіти

Коли немає виходу в цій гонитві

Не помічаючи ваші поради, мчу

І якщо ти відповиш «так»

То це найкраще, що я можу загадати

Хотілося б повірити в це, але я далеко

Від літа біля берега моря

Де було нам так легко, але не врятувати

Наш сніг, що тане на долоні, вибач

I’ve been here before

Вибач, якщо сум залишив

I'll be back for more

Але це кохання розтане

Maybe this time I can stay

Як сніг навесні

Але взимку ми стали чужими, forever more

I’ve been here before

Вибач, якщо сум залишив

I'll be back for more

Але це кохання розтане

Maybe this time I can stay

Як сніг навесні

Але взимку ми чужими стали