Нет правил - MVKC CKNT

Мы – архипелаг, части единого целого

Но потеряны без нити связующей

Спустя года не увидеть под морщинами тело

Тем, у кого нет общего будущего

Посреди лабиринта

Из улиц и автострад

Я буду помнить её запах

Этот наркотический аромат

Её нет

И не находя выхода в градусах и дыме сигарет

Когда иного выхода нет

Кроме как остановить седативный эффект

И через десятки лет

Унесёт из головы о тебе этот бред весь

С пылью и ветром

Обрывки 2010-ого лета

Идя по тем же звёздам

Газ в пол и номерной знак неопознан

Ты болен, наверняка

На волю под аккомпанемент коньяка

Мы даже не попытались, зная, что сердце

Не выдержит краш-тест

Увы, не по пути нам, нет свободных мест

Жил с этим, пришло время учиться жить без

Нет правил, чтобы любить

Нет правил ошибки судьбы забыть

Мы не придумали правил

Как всё без боли оставить в местах

Где память и чувства сдавят сердце в тисках

Нет правил, чтобы любить

Нет правил опечатки судьбы забыть

И не придумали правил

Как всё без боли оставить в местах

Где памяти чувства сдавят в тисках

Там где нет боли, там нет любви

Где нет тепла, там не тают льды

А время тик-так и в окно как дым

Пока тут театр обликов гордынь

Губит нас и мы до седины волос

Ищем правила "как быть?", но вопрос

Вовсе не тот или поставлен не так

Доселе никто не ведал наверняка

Где истина есть, в книге ли песне?

Почему столько жести, ведь на груди крестик?

От чего одинок, когда пудовый цепок

Златом на шее блестит?

Любви корона не вместит, а горя с лихвой

У кого в руках весь мир, не знает покоя

А я понял - мир мне ровесник, и кто я

Часть одного, как это небо и море

Но законы вселенной не терпят простоя

А мы среди правил сложных устоев

Забываем простое, как дорого стоит

Свобода от принципов, и в три слоя

Грима на лица, чтобы эмоций

Там не видали, страх проколоться

Как в атомной бомбе спутать пропорции

Ведь тогда всё взорвётся

Нет правил, чтобы любить

Нет правил ошибки судьбы забыть

Мы не придумали правил

Как всё без боли оставить в местах

Где память и чувства сдавят сердце в тисках

Нет правил, чтобы любить

Нет правил опечатки судьбы забыть

И не придумали правил

Как всё без боли оставить в местах

Где памяти чувства сдавят сердце в тисках

Ми – архіпелаг, частини єдиного цілого

Але втрачені без нитки сполучною

Через рік не побачити під зморшками тіло

Тим, хто не має спільного майбутнього

Серед лабіринту

З вулиць та автострад

Я пам'ятатиму її запах

Цей наркотичний аромат

Її немає

І не знаходячи виходу в градусах та димі сигарет

Коли іншого виходу немає

Окрім як зупинити седативний ефект

І через десятки років

Понесе з голови про тебе це марення все

З пилом та вітром

Уривки 2010-го літа

Йдучи тими ж зірками

Газ у підлогу та номерний знак непізнаний

Ти хворий, напевно

На волю під акомпанемент коньяку

Ми навіть не спробували, знаючи, що серце

Не витримає краш-тест

На жаль, не по дорозі нам, немає вільних місць

Жив із цим, настав час вчитися жити без

Немає правил, щоб любити

Немає правил помилки долі забути

Ми не придумали правил

Як все без болю залишити у місцях

Де пам'ять і почуття стискають серце в лещатах

Немає правил, щоб любити

Немає правил помилки долі забути

І не вигадали правил

Як все без болю залишити у місцях

Де пам'яті почуття стиснуть у лещатах

Там де немає болю, там немає кохання

Де немає тепла, там не тануть льоди

А час тик-так і у вікно як дим

Поки що тут театр образ гординь

Губить нас і ми до сивини волосся

Шукаємо правила "як бути?", але питання

Зовсім не той чи поставлений не так

Досі ніхто не відав напевно

Де істина є, чи в книзі пісні?

Чому стільки бляхи, адже на грудях хрестик?

Від чого самотній, коли пудовий ланцюжок

Златом на шиї блищить?

Кохання корона не вмістить, а горя з лишком

У кого в руках увесь світ, не знає спокою

А я зрозумів - мир мені ровесник, і хто я

Частина одного, як це небо та море

Але закони всесвіту не терплять простою

А ми серед правил складних засад

Забуваємо просте, як дорого коштує

Свобода від принципів, і в три шари

Грима на обличчя, щоб емоцій

Там не бачили, страх проколотися

Як у атомній бомбі сплутати пропорції

Адже тоді все вибухне

Немає правил, щоб любити

Немає правил помилки долі забути

Ми не придумали правил

Як все без болю залишити у місцях

Де пам'ять і почуття стискають серце в лещатах

Немає правил, щоб любити

Немає правил помилки долі забути

І не вигадали правил

Як все без болю залишити у місцях

Де пам'яті почуття стискають серце в лещатах