Разбуди меня шёпотом - MOT

Разбуди меня шёпотом, яркий свет лунный в окна нам.

Ночь без сна - это нам так знакомо, знакомо.

Разбуди меня шёпотом - это нравится делать нам,

Эту ночь мы запомним надолго, надолго.

Разбуди меня шёпотом.

Я разбужу тебя приятным шёпотом.

Мы с тобой сейчас двое подопытных.

Вокруг меня ты будто кобра,

Твои в руках сжимаю бедра.

Я видел город грехов, знаешь, ни о чём там;

Пафос и порок уже сидят в печёнках.

Но забыть дорогу ведь туда уже ни в какую, не-а,

Живу, как холостяк, зато не в холостую.

Ага.

Ты грузишь ночью фото, чтобы утром удалить.

Тебе, увы, не может кто-то что-то запретить,

Независима, особо не хотела, но ведь снова

Не старался я особо, но она уже готова.

Ты подойдешь ко мне, - я всё понял.

Вдвоём в темноте мы утонем.

Да, и ты попалось на мой крючок -

Это нормально.

С кем не бывало... Ну, а чё?

Разбуди меня шёпотом, яркий свет лунный в окна нам.

Ночь без сна - это нам так знакомо, знакомо.

Разбуди меня шёпотом - это нравится делать нам,

Эту ночь мы запомним надолго, надолго.

Разбуди меня шёпотом.

По-любому, не была такой пару лет назад.

Универ, работа, вечером ты в тренажёрный зал.

Не важно кто-то там, что-то там про тебя сказал;

Понимала - надо делать присед, да, глубокий, а

Ты, своим резким "Нет!"

ломала ребра ухажёра.

Водила за нос в лабиринтах и по коридорам.

Забирала сердце, превращая всех мужчин в рабов,

Ну вот, моё - возьми, попробуй!

Чё, слабо?

Не, это мы уж проходили, да?!

Ты копишь на меня обиду, я в полёте в Мили.

Писала в личку, ты писала в директ, тишина,

Как истеричка иногда ведь ты себя вела.

И вроде чувства есть, но смысла нету.

Этот вечер весь без запретов,

Я, я проиграл в финале нашей схватки,

Ты уложила меня на кровать и на лопатки.

Разбуди меня шёпотом, яркий свет лунный в окна нам.

Ночь без сна - это нам так знакомо, знакомо.

Разбуди меня шёпотом - это нравится делать нам,

Эту ночь мы запомним надолго, надолго.

Разбуди меня шёпотом.

Розбуди мене пошепки, яскраве світло місячне у вікна нам.

Ніч без сну – це нам так знайоме, знайоме.

Розбуди мене пошепки - це подобається робити нам,

Цієї ночі ми запам'ятаємо надовго, надовго.

Розбуди мене пошепки.

Я розбуджу тебе приємним пошепки.

Ми з тобою зараз двоє піддослідних.

Навколо мене ти ніби кобра,

Твої в руках стискаю стегна.

Я бачив місто гріхів, знаєш, ні про що там;

Пафос і порок вже сидять у печінках.

Але ж забути дорогу туди вже ні в яку, не-а,

Живу, як неодружений, зате не в неодружену.

Ага.

Ти вантажиш уночі фото, щоб уранці видалити.

Тобі, на жаль, не може хтось щось заборонити,

Незалежна, особливо не хотіла, але ж знову

Не я старався особливо, але вона вже готова.

Ти підійдеш до мене, – я все зрозумів.

Удвох у темряві ми втопимося.

Так, і ти потрапив на мій гачок -

Це нормально.

З ким не бувало... Ну, а що?

Розбуди мене пошепки, яскраве світло місячне у вікна нам.

Ніч без сну – це нам так знайоме, знайоме.

Розбуди мене пошепки - це подобається робити нам,

Цієї ночі ми запам'ятаємо надовго, надовго.

Розбуди мене пошепки.

По-любому, не була така кілька років тому.

Універ, робота, увечері ти у тренажерний зал.

Не важливо хто там, щось там про тебе сказав;

Розуміла – треба робити присід, так, глибокий, а

Ти, своїм різким "Ні!"

ламала ребра залицяльника.

Водила за ніс у лабіринтах та коридорами.

Забирала серце, перетворюючи всіх чоловіків на рабів,

Ну ось, моє – візьми, спробуй!

Що, слабко?

Ні, це ми вже проходили, так?

Ти збираєш на мене образу, я в польоті в Мілі.

Писала в личку, ти писала в директ, тиша,

Як істеричка іноді ж ти поводилася.

І начебто почуття є, але сенсу нема.

Цей вечір весь без заборон,

Я, я програв у фіналі нашої бою,

Ти поклала мене на ліжко та на лопатки.

Розбуди мене пошепки, яскраве світло місячне у вікна нам.

Ніч без сну – це нам так знайоме, знайоме.

Розбуди мене пошепки - це подобається робити нам,

Цієї ночі ми запам'ятаємо надовго, надовго.

Розбуди мене пошепки.