Ливень - MOT

А если бы я был, как все — ты бы меня не загадала.

Но если бы я был, как все — ты не считала бы вокзалы.

А если бы я был, как все, и началась бы вся с начала жизнь;

Но мы привыкли ураганами с тобою быть.

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Зачем тебе я?

Зачем прошлась по насущному, по всем моим болевым?

Зачем опять всё накручивать, с кем был и был ли один?

Зачем опять мы по стеклам (Зачем?) сжимаем чувства пружины?

(Зачем?)

Пусть этот день будет проклят, когда мы вдруг станем чужими.

Мы просто станцуем без звуков, без зрителей.

Всё понимаем, без слов, без эпитетов.

Два подхода, слов так по двадцать

Ради Бога, там и остаться.

А если бы я был, как все — ты бы меня не загадала.

А если бы я был, как все — ты не считала бы вокзалов.

Не знаешь то, о чём молчу, но ты услышишь это в песне всё.

И это будет вместо сотен слов моих тебе.

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Зачем тебе я?

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Как ливень не лей, ты лучше согрей меня.

Как ливень не лей, зачем тебе я, зачем тебе я?

Зачем тебе я?

А якби я був, як усі, ти б мене не загадала.

Але якби я був, як усі, ти не рахувала б вокзали.

А якби я був, як усі, і почалося б усе від початку життя;

Але ми звикли ураганами бути з тобою.

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Навіщо тобі я?

Навіщо пройшлася по насущному, по всіх моїх болючих?

Навіщо знову все накручувати, з ким був і чи був один?

Навіщо знову ми по склу (Навіщо?) стискаємо почуття пружини?

(Навіщо?)

Нехай цей день буде проклято, коли ми раптом станемо чужими.

Ми просто станцюємо без звуків, без глядачів.

Все розуміємо без слів, без епітетів.

Два підходи, слів так по двадцять

Заради Бога, там і лишитися.

А якби я був, як усі, ти б мене не загадала.

А якби я був, як усі, ти не рахувала б вокзалів.

Не знаєш те, що мовчу, але ти почуєш це в пісні все.

І це буде замість сотень слів моїх тобі.

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Навіщо тобі я?

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Як злива не лий, ти краще зігрій мене.

Як злива не лий, навіщо тобі я, навіщо тобі я?

Навіщо тобі я?