Delirium - Montez

Fühl' mich wie benomm’n, Spiegelbild verschwomm’n

Ertrunken in der Tiefe meiner Songs, yeah

Kriege nie gewonn’n, doch lief ihn’n nie davon

Als Zeichen weiße Lilien am Balkon, yeah

Die langsam vergeh’n, wir hab’n uns lange nicht geseh’n

Verfolge deine Farben unaufhaltsam durch den Schnee

Und ich male deine Silhouette, alle ihre Form’n

Und du denkst heute noch, ich hätte dich verlor’n

Doch ich lass' dich nie los, in mei’m Delirium

In mei’m Delirium fühle ich mich frei

Und ich lass' dich nie los, in mei’m Delirium

In mei’m Delirium kannst du bei mir sein

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Doch ich lass' dich nie los

So viel durchgemacht, meistens durch die Nacht

Haben uns regelmäßig gegenseitig umgebracht

Was hat es aus uns gemacht?

Unsere Waffen stumpften ab

Haben uns gestritten, doch durchschnitten nicht den Puls der Stadt

Wieso ist das so schwer?

Es sieht bei allen andern

Immer so leicht aus, warum kriegen wir das nicht hin?

Meine Blicke werden leer, denn mein Kreislauf

Gibt langsam den Geist auf, doch du weißt ja, wo ich bin

Tief in dir drin, ich werd' hier für immer bleiben

Und wir kriegen es hin, ja, wir kriegen es hin

Hätt' ich aufgegeben, wär' ich nicht ertrunken

Doch dann hätt' ich dich nie wieder gefunden

Doch ich lass' dich nie los, in mei’m Delirium

In mei’m Delirium fühle ich mich frei

Und ich lass' dich nie los, in mei’m Delirium

In mei’m Delirium kannst du bei mir sein

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Doch ich lass' dich nie los

Und ich lass' dich nie mehr los

In mei’m Delirium, in mei’m Delirium

Und ich lass' dich nie mehr los

In mei’m Delirium fühle ich mich frei

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Vielleicht wach' ich nie mehr auf, nein

Und ich lass' dich nie mehr los

In mei’m Delirium, in mei’m Delirium

Я почуваюся ошелешеним, дзеркальне відображення розмите

Потонув у глибині моїх пісень, так

Ніколи не перемагав у війнах, але й не тікав від них

На знак білі лілії на балконі, ага

Вони повільно проходять, ми давно не бачилися

Невпинно ганяйтесь за своїми кольорами по снігу

І малюю твій силует, всі його форми

І ти все ще думаєш сьогодні, що я втратив тебе

Але я ніколи не відпущу тебе, у маренні

У маренні я відчуваю себе вільною

І я ніколи не відпущу тебе, у своєму маренні

У моєму маренні ти можеш бути зі мною

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

Але я ніколи тебе не відпущу

Пережив стільки всього, здебільшого всю ніч

Регулярно вбивали один одного

Що це зробило з нас?

Наша зброя притупилася

Ми сперечалися, але не ламали пульс міста

Чому це так важко?

Воно дивиться на всіх інших

Завжди так легко, чому ми не можемо вирішити це?

Мої очі стають порожніми через кровообіг

Повільно втрачає дух, але ти знаєш, де я

Глибоко в тобі я залишусь тут назавжди

І ми це отримуємо, так, ми це отримуємо

Якби я здався, я б не втопився

Але тоді я б тебе ніколи не знайшов

Але я ніколи не відпущу тебе, у маренні

У маренні я відчуваю себе вільною

І я ніколи не відпущу тебе, у своєму маренні

У моєму маренні ти можеш бути зі мною

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

Але я ніколи тебе не відпущу

І я ніколи тебе не відпущу

У моєму маренні, в моєму маренні

І я ніколи тебе не відпущу

У маренні я відчуваю себе вільною

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

Можливо, я ніколи не прокинуся, ні

І я ніколи тебе не відпущу

У моєму маренні, в моєму маренні