Jimi - Mishima

Vam coincidir en un mirall

Et pintaves els ulls de carbó

Les finestres reflectien l’interior

D’aquell bar mentre lliscàvem nit avall

Val la pena celebrar-ho com cal, cambrer

Faci el favor de posar en fred el champagne

Ara hi corro, va dir ell molt fred amb l’afany

De tancar ràpid i baixar la persiana avall

Llavors vaig pensar que allò duraria per sempre

Llavors vaig pensar que jo, ja era el senyor

L’endemà volies anar a un centre comercial

Necessitaves un llit, una taula, un sofà

Em vas dir que era per tornar a començar

Mentre remuntàvem la rambla del Raval

Quan aquell gos lleig em va voler mossegar i

L’amo begut et va dir: el vull fer sacrificar

Em vas convèncer que te l’havies de quedar

I ja anant tu i jo, llit, gos, taula i sofà

Llavors vaig pensar que allò duraria per sempre

Llavors vaig pensar que jo, ja era el senyor

L’endemà al matí no eren ni les 7

Vaig pensar que eres tu amb el nas fred

I em llepava la cara però aquell alè

Era més aviat de gos mal nodrit i petaner

Vaig entendre que volia sortir

Però al carrer i sense corretja, va fugir

Per un moment casi segueixo el seu camí

Però el vaig atrapar i vam tornar junts al teu llit

Llavors vaig que allò duraria per sempre

Llavors vaig pensar que jo ja era el senyor

Ja era el senyor… del teu cor

Ми зійшлися в дзеркалі

Ти намалювала очі вугіллям

Вікна відображали інтер'єр

З того бару, поки ми ковзали вниз по ночі

Варто як слід відсвяткувати, офіціант

Охолодіть шампанське

«Тепер я біжу туди, — сказав він дуже холодно з нетерпінням

Щоб швидко закрити і опустити штору

Тоді я думав, що це триватиме вічно

Тоді я думав, що я вже господар

Наступного дня ви хотіли піти в торговий центр

Вам потрібні були ліжко, стіл, диван

Ти сказав мені, що треба починати спочатку

Поки ми йшли на Rambla del Raval

Коли той гидкий пес хотів мене вкусити і

Сказав тобі п’яний господар: я хочу, щоб його принесли в жертву

Ти переконав мене, що маєш це зберегти

А тепер ти і я, ліжко, собака, стіл і диван

Тоді я думав, що це триватиме вічно

Тоді я думав, що я вже господар

Наступного ранку не було ще й 7 години

Я думав, що це ти з холодним носом

І він лизнув моє обличчя, але цей подих

Він був скоріше недоїдаючим і роздратованим собакою

Я зрозуміла, що він хоче геть

Але на вулиці і без повідка втік

Якусь мить я майже йду його стежкою

Але я спіймав його, і ми разом пішли до твого ліжка

Тоді я думав, що це триватиме вічно

Тоді я думав, що я вже господар

Він уже був володарем... вашого серця