До восхода - Миша Смирнов

Три ночи на часах, и я не могу уснуть.

Столько мыслей в голове, что в них можно утонуть.

Вечно в поисках себя.

Я не могу выбрать верный шаг вперёд.

Почему депрессия привычное состояние?

Мы всегда грустим.

Что за наказание?!

Тратим время впустую, а оно —

Так быстро идёт!

Но кто знает —

Что нас ждёт, что обойдёт —

Но сегодня всё равно,

Ведь я не знаю с кем я заодно.

И я, мог бы остаться до восхода.

Хочу туда, где моя свобода!

Но что мы найдём?

Куда мы идём?

Нам надо собраться, прибавить ходу —

Идти туда, где нас ждёт свобода!

Но что мы найдём там, куда мы идём?

Я замер, мне не нужен никто.

И в четырёх стенах не могу найти покой.

Мне так хочется, чтоб чувства мои летали.

Я увидел их птицами в небе Тая.

Гитара в руках, я забыл про ноты.

Перебираю всё что было, только с ней я кто-то.

Последний вдох и последний аккорд

Станет чем-то новым… Неизбежен исход.

Что нас ждёт, что обойдёт —

Но сегодня всё равно,

Ведь я не знаю с кем я заодно.

И я, мог бы остаться до восхода.

Хочу туда, где моя свобода!

Но что мы найдём?

Куда мы идём?

Нам надо собраться, прибавить ходу —

Идти туда, где нас ждёт свобода!

Но что мы найдём там, куда мы идём?

Уже так темно и лишь костёр согревает нас.

Может он погаснет, но не уйдёт огонь из моих глаз.

Пропаду завтра навсегда, но воспоминания все оставлю.

Я напишу тебе сюда, а в моём письме тебе отправлю.

И я, мог бы остаться до восхода.

Хочу туда, где моя свобода!

Но что мы найдём?

Куда мы идём?

Нам надо собраться, прибавить ходу —

Идти туда, где нас ждёт свобода!

Но что мы найдём там, куда мы идём?

Куда мы идём?

Три ночі на годині, і я не можу заснути.

Стільки думок у голові, що в них можна потонути.

Вічно у пошуках себе.

Я не можу вибрати вірний крок вперед.

Чому депресія звичний стан?

Ми завжди сумуємо.

Що за покарання?!

Витрачаємо час марно, а воно —

Так швидко йде!

Але хто знає —

Що нас чекає, що обійде|

Але сьогодні все одно,

Адже я не знаю з ким я заодно.

І я, міг би залишитися до сходу.

Хочу туди, де моя воля!

Але що ми знайдемо?

Куди ми йдемо?

Нам треба зібратися, додати ходу.

Іти туди, де на нас чекає свобода!

Але що ми знайдемо там, куди ми йдемо?

Я завмер, мені не потрібен ніхто.

І в чотирьох стінах не можу знайти спокій.

Мені так хочеться, щоб мої почуття літали.

Я побачив їх птахами в небі Тая.

Гітара в руках, я забув про ноти.

Перебираю все що було, тільки з нею я хтось.

Останній вдих і останній акорд

Чи стане чимось новим... Неминучий результат.

Що нас чекає, що обійде|

Але сьогодні все одно,

Адже я не знаю з ким я заодно.

І я, міг би залишитися до сходу.

Хочу туди, де моя воля!

Але що ми знайдемо?

Куди ми йдемо?

Нам треба зібратися, додати ходу.

Іти туди, де на нас чекає свобода!

Але що ми знайдемо там, куди ми йдемо?

Вже так темно і тільки вогнища зігріває нас.

Може він згасне, але не піде вогонь з моїх очей.

Пропаду завтра назавжди, але спогади все залишу.

Я напишу тобі сюди, а в моєму листі тобі відправлю.

І я, міг би залишитися до сходу.

Хочу туди, де моя воля!

Але що ми знайдемо?

Куди ми йдемо?

Нам треба зібратися, додати ходу.

Іти туди, де на нас чекає свобода!

Але що ми знайдемо там, куди ми йдемо?

Куди ми йдемо?