To Whom It May Concern - Million Dead

Tonight will be the last night of my record-breakingly successful run in the

lead role of the greatest play of the century.

Unprecedentedly warm praise from critics and public alike has met my portrayal

of a man at his desk who gives a damn.

«Oh, oh, oh, if I could only see the clear blue sky from my office window,

oh, oh, oh, it would only take a steel grey day and I’d take my bow.»

And I’d like to thank all my friends and fans for always pushing me to soldier

on.

So one last time (for the cameras) my greatest soliloquy:

«Oh, oh, oh, if I could only see the clear blue sky from my office window,

oh, oh, oh, it would only take a steel grey day and I’d take my bow.»

To whom it may concern: I’d like to nominate myself

to receive an award as a small symbol of recognition

for my body of work — a lifetime of selling my body to pay the bills.

But my heart and my mind are mine, mine, you will not win this war — this is

just a battle.

Oh, oh, oh, well I’ve surrendered to my physical attendance here,

but no, no, no, you will not take my soul — let’s we forget why I’m sitting

here.

My letter to the human resources department says «You started a war so you’ll

get what you started.»

I’m only working here because I need the fucking money.

Сьогодні ввечері буде остання ніч мого рекордно успішного забігу в 

головну роль найбільшої п’єси століття.

Безпрецедентно теплі похвали як критиків, так і громадськості зустріли моє зображення

чоловіка за столом, якому байдуже.

«О, о, о, якби я міг бачити лише чисте блакитне небо з вікна свого офісу,

о, о, о, це зайняло б лише сталевий сірий день, і я б узяв свій уклін».

І я хотів би подякувати всім своїм друзям і шанувальникам за те, що вони завжди підштовхували мене до солдата

на.

Тож останній раз (для камер) мій найкращий монолог:

«О, о, о, якби я міг бачити лише чисте блакитне небо з вікна свого офісу,

о, о, о, це зайняло б лише сталевий сірий день, і я б узяв свій уклін».

Кому це може стосуватися: я хотів би висунути себе

отримати нагороду як маленький символ визнання

для моєї роботи — все життя продавати своє тіла, щоб оплачувати рахунки.

Але моє серце і мій розум мої, мій, ти не виграєш у цій війні — це

просто бій.

О, о, о, добре, я віддав мою фізичну присутність тут,

але ні, ні, ні, ти не візьмеш мою душу — давайте забудемо, чому я сиджу

тут.

У моєму листі до відділу кадрів сказано: «Ти розпочав війну, то й будеш

отримай те, що почав».

Я працюю тут лише тому, що мені потрібні гроші.