Пусти меня ты, мама - Михаил Круг, Группа Попутчик

Пусти меня ты, мама, пусти меня, родная!

Пусти, ведь мне идти пора!

В «Лазурном"шум и песни, и там братва гуляет,

И не мешают мусора.

Там ждут меня девчонки, там ждут меня ребята,

Они все песен моих ждут.

Про наш любимый город, где выросли когда-то,

Они со мною подпоют.

Они все отсидели подолгу и помногу,

И были в розыске не раз,

Андрюха и Володя, Леха и Серега —

У нас ребята — высший класс!

У нас такие ходят фартовые девчонки.

Они ж с ума меня сведут!

Из плеч — в чулочках ноги, разрезы на юбчонках…

И на край света уведут!

Я Тверь люблю как маму, люблю свой город детства,

И нет России без Твери,

Санкт-Петербурга, Тулы, Ростова и Смоленска,

Где по этапам нас везли.

Здесь живут мои друзья, и, дыханье затая,

В ночные окна вглядываюсь я…

Пусти меня ты, мама, пусти меня, родная!

Пусти, ведь мне идти пора!

В «Лазурном"шум и песни, и там братва гуляет,

И не мешают мусора.

Пусти мене ти, мамо, пусти мене, рідна!

Пусти, адже мені йти час!

У «Блакитному» шум і пісні, і там братва гуляє,

І не заважають сміття.

Там чекають мене дівчата, там чекають на мене хлопці,

Вони всі моїх пісень чекають.

Про наше улюблене місто, де виросли колись,

Вони зі мною підспівають.

Вони всі відсиділи довго і багато,

І були в розшуку не раз,

Андрюха і Володя, Леха і Серьога

У нас хлопці — вищий клас!

У нас такі ходять фартові дівчата.

Вони ж з розуму мене зведуть!

З плеч — у панчохах ноги, розрізи на спідничках…

І на край світу відведуть!

Я Твер люблю як маму, люблю своє місто дитинства,

І немає Росії без Твері,

Санкт-Петербурга, Тули, Ростова та Смоленська,

Де по етапах нас везли.

Тут живуть мої друзі, і, дихання затаївши,

Внічні вікна вдивляюсь я…

Пусти мене ти, мамо, пусти мене, рідна!

Пусти, адже мені йти час!

У «Блакитному» шум і пісні, і там братва гуляє,

І не заважають сміття.