Bluesy - Michel Fugain

Bluesy, c’est bluesy, une ville la nuit

A l’heure où les rues sont désertes, et sous la pluie

Y’a des néons qui pleurent sous la flotte

Couleurs qui clignotent

Sans savoir pourquoi ni pour qui

Moi, le cœur dans les étoiles

J’arrive place Pigalle

Je suis tout seul, tout seul à Paris sous la pluie

Et c’est là que je me dis:

«C'est tout con, mais je suis heureux

Faut pas que je joue avec le feu

J’ai presque tout, j’ai presque trop, j’aurai pas mieux.»

C’est pas sérieux

Mais qu’est-ce qu’elle fout dans mes pensées?

C’est déjà pris, déjà complet

Qu’est-ce qu’elle faut là

Et pourquoi ça me fait ça?

Tout petit, c’est tout petit, un homme dans la nuit

Qui se met les points sur les «i», là sous la pluie

Je regarde les choses en face

Celles qui laissent des traces

Et je me dis

Qu’y’a plus beaucoup de place dans ma vie

J’arrive un peu bizarre

Sur les grands boulevards

Je suis tout seul, tout seul à Paris sous la pluie

Et tout au fond de moi

Je sais bien que je le serai pas

Je me connais bien, je suis pas comme ça

Mais c'était bien

D’y penser et d’en rester là

Bluesy, je suis bluesy comme une fin de nuit

Quand on retourne à sa vie, là sous la pluie

Y’a des histoires qui passent

Sans laisser de traces

Mais qui sait, est-ce que c’est tant mieux ou tant pis

J’arrive enfin chez moi

Et je laisse tout ça

Là dehors, dehors à Paris sous la pluie

Sous la pluie

A Paris

Блюз — це блюз, нічне місто

Коли на вулицях безлюдно, і під дощем

Під флотом плачуть неонові вогні

миготливі кольори

Не знаючи, чому і для кого

Я, моє серце в зірках

Я прибув на площу Пігаль

Я зовсім один, зовсім один у Парижі під дощем

І ось тоді я кажу собі:

«Це дурниця, але я щасливий

Не грайся з вогнем

Маю майже все, маю майже забагато, краще не буду.

Це несерйозно

Але що в біса вона робить у моїх думках?

Це вже зайнято, вже завершено

Що їй там треба

І чому це робить зі мною?

Дуже маленький, дуже маленький, людина вночі

Хто розставив крапки над i, там під дощем

Я стикаюся з цим

Ті, хто залишає сліди

І кажу собі

Що в моєму житті залишилося мало місця

Я приходжу трохи дивно

На головних бульварах

Я зовсім один, зовсім один у Парижі під дощем

І глибоко всередині мене

Я знаю, що не буду

Я добре себе знаю, я не такий

Але це було добре

Подумати про це і залишити на цьому

Блюзі, я блюзий, як пізно ввечері

Коли ти повертаєшся до свого життя, там під дощем

Є історії, які проходять

Не залишивши і сліду

Але хто знає, це набагато краще чи надто погано

Нарешті я прибув додому

І я все залишаю

Там, у Парижі під дощем

Під дощем

У Парижі