Je nous aime - Michel Fugain

On est la pierre, on est le sable,

On est de glace et de soleil,

Un peu de sang, de sueur et de larmes

Et aussi la violence qui sommeille,

On sait pourtant qu’il faut tenir

A chaque aurore, chaque matin,

Rêvant du bien et capable du pire,

On suit comme on peut sa vie, son chemin

Je nous aime et souvent je me demande

Pourquoi c’est de l’amour et pas de la haine,

Je sais seulement que je nous aime,

Sans bien comprendre, sans réfléchir,

Je nous aime, j’aime le dire…

On se rassemble et on se donne

Des coups de coeur, des coups de poing

Et comme on se ressemble on se pardonne,

On fait la paix au moins jusqu'à demain…

Rêvant du bien et capables du pire,

On suit comme on peut sa vie, son chemin

Je nous aime, et souvent je me demande

Pourquoi c’est de l’amour et pas de la haine,

Je sais seulement que je nous aime,

Sans bien comprendre, sans réfléchir,

Je nous aime, j’aime le dire…

Le soir, lorsque la nuit se lève,

On pose les armes en silence,

On laisse aller son coeur qui se soulève,

Et on retrouve un peu de son enfance,

Et c’est pour ça que je nous aime…

Ми камінь, ми пісок,

Ми лід і сонце,

Трохи крові, поту і сліз

А також насильство, що дрімає,

Але ми знаємо, що треба триматися

Кожного світанку, кожного ранку,

Мріючи про хороше і здатний на гірше,

Ми йдемо як можемо за його життям, його шляхом

Я люблю нас і часто дивуюся

Чому це любов, а не ненависть,

Я тільки знаю, що люблю нас,

По-справжньому не розуміючи, не замислюючись,

Я люблю нас, я люблю це говорити...

Збираємо і віддаємо

Серцебиття, удари

І як ми схожі, ми прощаємо один одному,

Ми помиримося принаймні до завтра...

Мріючи про хороше і здатний на гірше,

Ми йдемо як можемо за його життям, його шляхом

Я люблю нас і часто дивуюся

Чому це любов, а не ненависть,

Я тільки знаю, що люблю нас,

По-справжньому не розуміючи, не замислюючись,

Я люблю нас, я люблю це говорити...

Увечері, коли зійде ніч,

Ми мовчки складаємо зброю,

Ми відпускаємо наше серце, що піднімається,

І ми знаходимо частинку його дитинства,

І тому я люблю нас...