Святой дух - МЕЗЗА, Птаха

Mezza:

Бл*дская Москва, её бл*дская зима, даже самого сильного духом может свести с

ума.

Я на краю крыши, смотрю в даль и не слышу, день, когда уйдут мои близкие всё

ближе и ближе.

Вдохнул морозный воздух, накинул капюшон, если кто-то проживёт на день больше —

уже хорошо.

В сердце что-то колит, помню, ещё в школе отец сказал: «Сынок, в жизни будет

много боли».

Счастье уже в том, что каждый из нас на воле, сердечный приступ — 25,

но в целом я доволен.

Год за годом этой боли становится больше, мы все хотели бы взрослеть гораздо

позже.

В кармане либо лютый налик, либо нулина, я не знаю как жить иначе, прости, мам.

Всё будет нормально, я знаю будет точно, святой дух сказал мне об этом сегодня

ночью.

Припев:

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Всё что я видел в этой жизни — не забыть.

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Воспоминания внутри меня продолжат жить.

Птаха:

Снег падал на глаза, но я смотрел и верил, он таял на губах моих,

как тает часто «первый».

На нервах я кричал в бреду: «Дух мой, я так хочу любви, ответь хоть раз, прошу,

поговори со мной».

Где ты сейчас — не рядом, не уходи, постой, простой вопрос, оброс я наледью и

на постой.

Он блеском звёзд напомнит имена тех, кто идёт за мной, я обернусь, но…

но мир и там пустой.

Я дым вдохну, но выдох-то на холод — пар вдруг, навар товара как и кара,

как частица фарта.

На улице апрель, не верь, не бойся, не играй, ведь день идёт как карта,

слови тогда азарта.

Я хапану с воды и телу в кайф — я вата, ну, трубке слёзы в смс — какая бл*дь

досада.

Каскадом застелили с*ки, вытоптал я рты вам всем, я пошмалял бы из ТТ вас

интригантов.

Ты погоди, ответь, ну, что, на небе ещё мало?

Где эта с*ка истина,

как правда зае*ала.

Это как крест, как соль, как слоган значит надо, я просто хочу жить,

жить чтобы не шатало.

Припев:

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Всё что я видел в этой жизни — не забыть.

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Воспоминания внутри меня продолжат жить.

Припев:

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Всё что я видел в этой жизни — не забыть.

Слишком холодно в этом городе, эту боль делю я с ним поровну.

Воспоминания внутри меня продолжат жить.

Воспоминания внутри меня продолжат жить.

Mezza:

Бл*дська Москва, її бл*дська зима, навіть найсильнішого духом може звести з

розуму.

Я на краю даху, дивлюся в далечінь і не чую, день, коли підуть мої близькі все

ближче і ближче.

Вдихнуло морозне повітря, накинув каптур, якщо хтось проживе на день більше—

вже добре.

У серці щось коліт, пам'ятаю, ще в школі батько сказав: «Синку, в житті буде

багато болю».

Щастя вже в тому, що кожен із нас на волі, серцевий напад — 25,

але в цілому я задоволений.

Рік за роком цього болю стає більше, ми все хотіли би дорослішати набагато

пізніше.

У кишені або лютий налік, або нуліна, я не знаю як жити інакше, пробач, мам.

Все буде нормально, я знаю буде точно, святий дух сказав мені про це сьогодні.

вночі.

Приспів:

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Все що я бачив у цьому житті—не забути.

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Спогади всередині мене продовжать жити.

Птаха:

Сніг падав на очі, але я дивився і вірив, він танув на моїх губах,

як тане часто «перший».

На нервах я кричав у безглузді: «Дух мій, я так хочу любові, відповідай хоч раз, прошу,

Поговори зі мною".

Де ти зараз — не рядом, не йди, стривай, просте запитання, обріс я належдю і

на стой.

Він блиском зірок нагадає імена тих, хто йде за мною, я обернуся, але…

але світ і там порожній.

Я дим вдихну, але видих-то на холод — пар раптом, навар товару як і кара,

як частка фарту.

На вулиці квітень, не вір, не бійся, не грай, адже день йде як карта,

слови тоді азарту.

Я хапану з води і тілу в кайф — я вата, ну, трубці сльози в смс — яка блядь

досада.

Каскадом застелили с*ки, витоптав я рти вам усім, я пошмалял би з ТТ вас

інтригантів.

Ти погоди, відповідай, ну що, на небі ще мало?

Де ця с*ка істина,

як правда заї*ала.

Це як хрест, як сіль, як слоган значить треба, я просто хочу жити,

жити щоб не хитало.

Приспів:

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Все що я бачив у цьому житті—не забути.

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Спогади всередині мене продовжать жити.

Приспів:

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Все що я бачив у цьому житті—не забути.

Занадто холодно в цьому місті, цей біль ділю я з ним порівну.

Спогади всередині мене продовжать жити.

Спогади всередині мене продовжать жити.