Срываю - Местный

Припев:

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Опять дым сотый раз.

Окно там с балконом.

Мне холодно в душе, но сердце выдают рингтоны.

Кто мы, кто мы?

Я так не нашёл ответа.

Мы — дети темноты или, всё же дети света?

Укрою мягким пледом, что назову любовью.

Так бережно и нежно, с болью на раны с солью.

Ты улыбнись украдкой, когда рэп даст пяткой.

Я знаю, между нами мост, но он такой шаткий.

Опять ходил без шапки.

Зима, лютый холод.

Когда есть капюшон — пох** какой в сердце голод.

0,5 — ячменный солод и неизменный Winston.

Опять дым в окно, два пропущенных от близких.

Я летал, но низко.

Душа летала выше.

Но ты — запомни: послышалось — это не слышал.

Когда нам там Всевышний опишет, что отпишет:

Спасибо тем, кто слушал.

Спасибо тем, кто слышит!

Припев:

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Среди стен ванильных один гнил так сильно,

Сюжет обычных фильмов, где обретают крылья.

Где все дороги к носу, плачу, *ука, ёрзай!

Это — Великая Россия.

Мама, не серьёзно.

Я не берусь судить ибо будешь не судим

Я обычный тот, мы снимаем тот обычный фильм.

Сюжет киноленты: одинокий среди стен,

И когда обрывок ленты будет нам отмерен кем-то.

Когда и этим кем-то, будет расписан случай.

Возможно, будет лучше, когда заткнут всех *учек

Да разойдутся тучи, потянем руки к солнцу.

Да ты больше не мучай, дай мне красок, дай мне порций.

Дай мне порций жизни, я оценю со вздохом.

Пускай мне будет плохо, главное, чтобы не по *уй!

Ахай или охай, главное — не остаться смутным,

Чтобы путь был путным, а этот день — не судным!

Припев:

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Под ноты улицы, и серым одиноким утром —

Небо перламутром, вчерашний запах — блудный.

Опять — ты по клубам, а я срываю с клумбы,

Потом, вот так зажгу и пущу дыма клубы.

Приспів:

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.

Знову дим сотий раз.

Вікно там із балконом.

Мені холодно в душі, але серце видають рингтони.

Хто ми, хто ми?

Я так не знайшов відповіді.

Ми—діти темряви чи, все-таки діти світла?

Надто м'яким пледом, що назву любов'ю.

Так дбайливо і ніжно, з болю на рани з сіллю.

Ти посміхнися крадькома, коли реп дасть п'ятою.

Я знаю, між нами міст, але він такий хисткий.

Знову ходив без шапки.

Зима, лютий холод.

Коли є капюшон— пох** який у серці голод.

0,5 - ячмінний солод і незмінний Winston.

Знову дим у вікно, два пропущені від близьких.

Я літав, але низько.

Душа літала вище.

Але ти — запам'ятай: почулося — це не чув.

Коли нам там Всевишній опише, що відпише:

Дякуємо тим, хто слухав.

Дякуємо тим, хто чує!

Приспів:

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.

Серед ванільних стін один гнил так сильно,

Сюжет звичайних фільмів, де знаходять крила.

Де всі дороги до носа, плачу, *ука, ерзай!

Це — Велика Росія.

Мама, не серйозно.

Я не беруся судити, бо будеш не судимий

Я звичайний той, ми знімаємо той звичайний фільм.

Сюжет кінострічки: самотній серед стін,

І коли обривок стрічки буде нам відміряний кимось.

Коли і цим кимось, буде розписаний випадок.

Можливо, буде краще, коли заткнуть всіх *учок

Так розійдуться хмари, потягнемо руки до сонця.

Так ти більше не мучай, дай мені фарб, дай мені порцій.

Дай мені порцій життя, я оціню зі зітханням.

Нехай мені буде погано, головне, щоб не зауй!

Ахай чи охай, головне — не залишитися невиразним,

Щоб шлях був дорожнім, а цей день — не судним!

Приспів:

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.

Під ноти вулиці, і сірого самотнього ранку —

Небо перламутром, вчорашній запах — блудний.

Знову—ти по клубам, а я зриваю з клумби,

Потім, ось так запалю і пущу диму клуби.