Малавита - Местный

Порассуждать, наверное, больше хочется,

И та тетрадь, разбавить тень на чье-то одиночество.

А я пришёл сюда только для творчества,

Это мой сольный третий,

Я — Сергей, давай без отчества.

Давай по-честному, давай без «вы»,

Давай опустим все понты, поймём, кто я, и кто есть ты.

Я сам сводил и сам ломал мосты,

Музыка моей души, и мой город без мечты.

Мы ждём весны и часто смотрим в небо,

Я так хотел бы побывать, где никогда я не был.

Наверное, сделать, что ещё не сделал,

И самого себя простить за то, что не был смелым,

За то, что тратил понапрасну нервы,

И самого себя разбил о стены этой стервы.

И мне не сдать всю эту жизнь экстерном,

А ведь Минздрав предупреждал — курение будет вредным.

Припев:

Помню, моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Второй Куплет: Местный

Весь этот мир, все эти «мы»,

Для кого всё это?

Я как всегда искал ответа,

Капюшон от ветра.

Ты, как всегда, опять бродила где-то,

Они — капли на листы, так две зимы,

Так два лета.

Скажи, печаль моя, что песня спета,

Сюда пришёл я ради зрелищ, но не ради хлеба.

Мне просто нравится так делать это,

Хороший сплиф, хороший бит, и дым уходит в небо.

Я видел счастье, видел много горя,

Сейчас такая жизнь, ведь даже с дураком все спорят.

А я без следствия, суда и воли.

Этой музыкой так болен,

В комнате нас снова двое.

Я не грущу, порассуждать хотел же,

Меняю дни, менял тебя, но остаюсь всё тем же.

А этот третий с почерком небрежным,

И если тут всему гореть, то лишь огнём надежды.

Припев:

Помню, моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Помню, моя жизнь для тебя, Малавита,

А печаль, я прошу, уходи.

Моя дверь для тебя не открыта,

Я просил и прошу, не входи.

Поміркувати, напевно, більше хочеться,

І та зошит, розбавити тінь на чиєсь самотність.

А я прийшов сюди тільки для творчості,

Це мій сольний третій,

Я — Сергію, давай без по-батькові.

Давай по-чесному, давай без «ви»,

Давай опустимо всі понти, зрозуміємо, хто я, і хто є ти.

Я сам зводив і сам ламав мости,

Музика моєї душі, і моє місто без мрії.

Ми чекаємо весни і часто дивимося в небо,

Я так хотів би побувати, де ніколи я не був.

Напевно, зробити, що ще не зробив,

І самого себе пробачити за те, що не був сміливим,

За те, що витрачав даремно нерви,

І самого себе розбив стіни цього стерва.

І мені не здати все це життя екстерном,

А ведь МОЗ попереджало — куріння буде шкідливим.

Приспів:

Пам'ятаю, моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.

Моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.

Другий Куплет: Місцевий

Весь цей світ, усі ці «ми»,

Для кого це все?

Я як завжди шукав відповіді,

Капюшон від вітру.

Ти, як завжди, знову бродила десь,

Вони — краплі на листи, так дві зими,

Так два літа.

Скажи, печаль моя, що пісня заспівана,

Сюди прийшов я ради видовищ, але не ради хліба.

Мені просто подобається так робити це,

Хороший сліф, хороший біт, і дим йде в небо.

Я бачив щастя, бачив багато горя,

Зараз таке життя, адже навіть із дурнем все сперечаються.

А я без слідства, суду та волі.

Цією музикою так хворий,

У кімнаті нас знову двоє.

Я не сумую, поміркувати хотів ж,

Міняю дні, міняв тебе, але залишаюсь все тим самим.

А цей третій з почерком недбалим,

І якщо тут усьому горіти, то тільки вогнем надії.

Приспів:

Пам'ятаю, моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.

Моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.

Моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.

Пам'ятаю, моє життя для тебе, Малавіта,

А печаль, я прошу, йди.

Моі двері для тебе не відчинені,

Я просив і прошу, не входь.