Настоящий - Местный

Вступление:

Hey, yo,

Раз, два.

Для всех моих людей,

Для всех моих людей —

Местный.

Для твоих ушей, твоих колонок —

«Настоящий».

Это высшая лига,

Третий сольный.

Первый Куплет: Местный

Люблю лишь три стены,

Ну, а четвёртая открыта,

Нам с тобой не привыкать

Чинить разбитое корыто.

Солнце не взойдёт,

И в этот день с тобой не пели песни,

Находили, как разжечь пожар,

Чтоб остаться вместе.

Среди витрин какой-то псих тут всем насыпал порох,

Кто-то не остался, в небо кинув этот дикий шорох.

Дней немало, те, кто дорог, падали нам прямо в руки.

Всякое бывало, мы держались, времена разрухи.

Дворы 05, на Плюхе грел словами твои ухи,

Если ты всё понял, то останься, всем задраить люки.

Потёрты брюки, мне неловко, так среди красивых,

Твоя лавэ — моя духовно развитая сила.

На руки брала, носила, то бросала, то любила,

Что-то там внутри бурлило, значит, вера не остыла.

Значит, мы во имя мира, значит, я прикрою с тыла,

Значит, я прямой, оправит лишь горбатого могила.

Припев:

Странно, но мы в провинции верим,

Сильно верим, что брат за брата.

Как вы?

А мы не будем считать потери,

Погрустим и обратно.

Странно, но мы в провинции верим,

Сильно верим, что брат за брата.

Как вы?

А мы не будем считать потери,

Погрустим и обратно.

Второй Куплет: Местный

Горел так ярко пламенем среди дворов пустынных,

Горел, держался сильным, среди молвы бессильных,

Но никогда не опускал и не кололся в руки.

Брал эту тетрадь, её кромсал под милые мне звуки.

Чувствую, внутри пожар остыл, а вера крепнет смыслом,

За мною шлейфом дым, и не гонюсь за ритмом быстрых.

Я, как и ты, смотрю в окно и вижу там всех наших,

Все мои дни идут на дно, картина будней — та же.

Среди многоэтажек пацики так сильно верят,

И ведь стараются, чтобы фортуне стукнуть дверью.

Я так сильно верю, что переживём все драмы,

Ведь время лечит раны, а уходить так рано.

Это как карма, или всё расставить по фэн-шую,

Если есть один патрон, стоит ли тратить пустую.

Моя так жизнь блефует, я рифмую, мы с ней в ссоре,

Среди этих историй — музыка в радости, в горе.

Припев:

Странно, но мы в провинции верим,

Сильно верим, что брат за брата.

Как вы?

А мы не будем считать потери,

Погрустим и обратно.

Странно, но мы в провинции верим,

Сильно верим, что брат за брата.

Как вы?

А мы не будем считать потери,

Погрустим и обратно.

Это хороший звук, брат, это Тольятти.

Вступ:

Hey, yo,

Раз два.

Для всіх моїх людей

Для всіх моїх людей—

Місцевий.

Для твоїх вух, твоїх стовпчиків —

"Справжній".

Це найвища ліга,

Третій сольний.

Перший Куплет: Місцевий

Люблю лише три стіни,

Ну, а четверта відкрита,

Нам із тобою не звикати

Робити розбите корито.

Сонце не зійде,

І в цей день з тобою не співали пісні,

Знаходили, як розпалити пожежу,

Щоб лишитися разом.

Серед вітрин якийсь псих тут усім насипав порох,

Хтось не залишився, в небо кинувши цей дикий шерех.

Днів чимало, ті, хто дорогий, падали нам прямо в руки.

Будь-яке бувало, ми трималися, часи розрухи.

Двори 05, на Плюсі грів словами твої юшки,

Якщо ти все зрозумів, то залишись, усім задраїти люки.

Потерти штани, мені ніяково, так серед гарних,

Твоя лаве— моя духовно розвинена сила.

На руки брала, носила, то кидала, то любила,

Щось там усередині вирувало, отже, віра не охолола.

Значить, ми во ім'я світу, значить, я прикрию з тилу,

Значить, я прямий, оправить лише горбатого могила.

Приспів:

Дивно, але ми в провінції віримо,

Дуже віримо, що брат за брата.

Як ви?

А ми не будемо рахувати втрати,

Зануримося і назад.

Дивно, але ми в провінції віримо,

Дуже віримо, що брат за брата.

Як ви?

А ми не будемо рахувати втрати,

Зануримося і назад.

Другий Куплет: Місцевий

Горів так яскраво полум'ям серед пустельних дворів,

Горів, тримався сильним, серед поголосу безсилих,

Але ніколи не опускав і не коловся в руки.

Брав цей зошит, його кромсал під милі мені звуки.

Відчуваю, всередині пожежа охолола, а віра міцніє сенсом,

За мною шлейфом дим, і не гонюсь за ритмом швидких.

Я, як і ти, дивлюся у вікно і бачу там усіх наших,

Усі мої дні йдуть на дно, картина буднів — та ж.

Серед багатоповерхівок пацики так сильно вірять,

І адже намагаються, щоб фортуні стукнути дверима.

Я так сильно вірю, що переживемо всі драми,

Адже час лікує рани, а йти так рано.

Це як карма, або все розставити по фен-шую,

Якщо є один патрон, варто витрачати порожню.

Моє так життя блефує, я рифмую, ми з ній у сварці,

Серед цих історій — музика в радості, в горі.

Приспів:

Дивно, але ми в провінції віримо,

Дуже віримо, що брат за брата.

Як ви?

А ми не будемо рахувати втрати,

Зануримося і назад.

Дивно, але ми в провінції віримо,

Дуже віримо, що брат за брата.

Як ви?

А ми не будемо рахувати втрати,

Зануримося і назад.

Це добрий звук, брате, це Тольятті.