Ступени - Мэйти

Дом из пяти этажей,

Вечно живые тени…

Дом из пяти этажей,

Свет от чужих ступеней…

Не зажигая свеч

В неномерной подъезд,

Я отпускаю с плеч —

Все остается здесь.

Доброе утро всем,

Кто, как и я, считал ступени,

Кто, как и я, искал любовь

в пустых домах.

Доброе утро всем…

Гнезда пусты, не слышно трели.

Звезды-мосты, твои колени —

Всё пустяк.

Вдоль паутин окна,

Не доплетя свой круг

Липкого волокна,

Спит вековой паук.

Может, когда-то жил

В этих квартирах гений,

Пели ему стрижи,

А он считал ступени…

Будинок із п'яти поверхів,

Вічно живі тіні.

Будинок із п'яти поверхів,

Світло від чужих ступенів…

Не запалюючи свічок

В неномірний під'їзд,

Я відпускаю з плеч —

Все лишається тут.

Доброго ранку всім,

Хто, як і я, вважав щаблі,

Хто, як і я, шукав кохання

у порожніх будинках.

Доброго ранку всім…

Гнізда порожні, не чути тріли.

Зірки-мости, твої коліна —

Все дрібниця.

Вздовж павутин вікна,

Не доплетаючи своє коло

липкого волокна,

Спить віковий павук.

Може, колись жив

В цих квартирах геній,

Співали йому стрижі,

А він вважав ступені...