Реверанс - Мэйти

Ну как ты там, фея на покрывале добра?

Непокорная белая птица на поворотах аванса…

Бледные руки азарта помогут тебе, где бы ты ни была,

А пока — прими мои реверансы

Отпускаю тебя.

Улетай туда

Где люди умеют молчать, любя

Наверное, в этом и есть твой путь

Плыви и не думай тонуть

Это не просто, отпускать человека, с которым ты рос:

Разного роста, но я верно делил одеяло волос…

Постель, по которой гуляет рука не моя,

А разных собак и зверей

Потравил бы на полную всех, в зале не мытых кресел,

Но серым гиенам руки не подав, я не написал бы песен

Добиваю камнем флаги души, допиваю капли фляги, туши мой свет

Я спою тебе в путь напоследок

Только не бейся об лед своим голосом, прыгая через костры;

Мой самолет заплетет твои волосы лучше твоей сестры!

Признак ума — это сила руки, доброта и прямая осанка

Так не потеряй теорему ключиц, моя дорогая русалка

Ряд не сопоставлений, как знак особенных вкусов

Это больше, чем вектор голых амбиций и пьяные споры на тусах

Это угол обзора на мир без пульта, без фильтра и камер

Это угол обзора на мир, из которого я отпускаю стихами

Отпускаю тебя.

Улетай туда

Где люди умеют молчать, любя

Наверное, в этом и есть твой путь

Плыви и не думай тонуть

Отпускаю тебя.

Улетай туда

Где люди умеют молчать, любя

Наверное, в этом и есть твой путь

Плыви и не думай тонуть

Ну як ти там, фея на покривалі добра?

Непокірний білий птах на поворотах авансу.

Бліді руки азарту допоможуть тобі, де б ти не була,

А поки — прийми мої реверанси

Відпускаю тебе.

Відлітай туди

Де люди вміють мовчати, кохаючи

Напевно, в цьому і є твій шлях

Пливи і не думай тонути

Це непросто, відпускати людину, з якою ти:

Різного зросту, але я вірно ділив ковдру волосся...

Ліжко, по якому гуляє рука не моя,

А різних собак та звірів

Потравив би на повну всіх, в залі немитих крісел,

Але сірим гієнам руки не подавши, я не написав би пісень

Добиваю каменем прапори душі, допиваю краплі фляги, туши моє світло

Я заспіваю тобі в путь наостанок

Тільки не бійся облід своїм голосом, стрибаючи через багаття;

Мій літак заплете твоє волосся краще за твою сестру!

Ознака розуму - це сила руки, доброта і пряма постава

Так не втрати теорему ключиць, моя дорога русалка

Ряд не порівнянь, як знак особливих смаків

Це більше, ніж вектор голих амбіцій і п'яні суперечки на тусах

Це кут огляду на світ без пульта, без фільтра і камер

Це кут огляду на світ, з якого я відпускаю віршами

Відпускаю тебе.

Відлітай туди

Де люди вміють мовчати, кохаючи

Напевно, в цьому і є твій шлях

Пливи і не думай тонути

Відпускаю тебе.

Відлітай туди

Де люди вміють мовчати, кохаючи

Напевно, в цьому і є твій шлях

Пливи і не думай тонути