Пустой дом - Мэйти

Мне непонятно — куда иду

Я снова просыпаюсь и вижу тебя в бреду

Я снова обнимаю эти стены-провода

Меня не понимает февраль

Белая-белая карамель

Лазурными разводами выгонит этот день

Я вряд ли понимаю, насколько мы были с тобой глубоко!

Меня не понимает февраль

Невероятную сказку

Всё напоминает мне о том, как не раз мы

Били по дорогам-валунам следы

Мы не верили поверьям и искали льды

Снова города не передали погоду

Время утекало, мы теряли по году в день

Нас снова обманул календарь

Я настырно бежал к тебе и, наверно, в такие дни

Монастырь открывает дверь, и навстречу идут они,

А за ними выносят вдруг вереницы твоих стихов

И смыкается белый круг, и становится так легко

Травы да цветы, иней на губах

Бесконечный сон, снег на волосах — это зима

Невесомость рук, необъятный рост

Темперамент вьюг, тысячи заноз — это всё я

Если бы я был уверен, что это не сон

Если бы на время люди стали невесомы

Мы устали притворяться и не верить голосам

Если небо не ответит — я отвечу ему сам

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Травы да цветы, иней на губах

Бесконечный сон, снег на волосах — это зима

Невесомость рук, необъятный рост

Темперамент вьюг, тысячи заноз — это всё я

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Густой дым, пустой дом

Мені незрозуміло — куди йду

Я знову прокидаюся і бачу тебе в маренні

Я знову обіймаю ці стіни-проводи

Мене не розуміє лютий

Біла-біла карамель

Блакитними розлученнями вижене цей день

Я навряд чи розумію, наскільки ми були з тобою глибоко!

Мене не розуміє лютий

Неймовірну казку

Все нагадує мені про те, як не раз ми

Били по дорогах-валунах сліди

Ми не вірили повір'ям і шукали льоди

Знову міста не передали погоду

Час витікав, ми втратили по року в день

Нас знову обдурив календар

Я настирно біг до тебе і, мабуть, у такі дні

Монастир відчиняє двері, і назустріч ідуть вони,

А за ними виносять раптом низку твоїх віршів

І змикається біле коло, і стає так легко

Трави та квіти, іній на губах

Нескінченний сон, сніг на волоссі — це зима

Невагомість рук, неосяжний зріст

Темперамент завірюх, тисячі скал — це все я

Якщо б я був впевнений, що це не сон

Якщо би на час люди стали невагомі

Ми втомилися вдавати і не вірити голосам

Якщо небо не відповість — я відповім йому сам

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок

Трави та квіти, іній на губах

Нескінченний сон, сніг на волоссі — це зима

Невагомість рук, неосяжний зріст

Темперамент завірюх, тисячі скал — це все я

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок

Густий дим, порожній будинок