Нищий человек - Мэйти

И каждый твой поцелуй бьет в рот, как удар.

Я не чувствую ни губ, ни зубов, ни любви.

Это месть твоя за то, что я, нет, не отдал

Окончательно убить мой придуманный мир.

Ты похожа на кино, где всё стыдно и стыд

Вышибает из меня лаптой другое кино,

Ты растоптанный в мозоль дорогой виноград,

Из которого собрали плохое вино.

Переход:

Я с тобой, я с тобой, я с тобой,

Но не здесь, но не здесь, но не здесь,

А любовь, а любовь, а любовь —

Она есть!

Припев:

Я нищий человек, нищий человек,

Не ищи на век, забудь отель и номер.

Я живой и я не умер, но я чувствую, что ты

Так устала от событий и желаешь пустоты.

Я дарю тебе свой груз,

Корни белого цветка обвили черви, но не туз

И не карта, и не кость, отговариваться брось,

Да, я знаю смерть в лицо и я ее желанный гость!

И старые книги не напишут вновь,

Упавший самолет не поднимется в небо.

Ты знаешь в нас не только есть разная кровь,

В нас разный аппетит к невозможным победам.

Припев:

Я нищий человек, нищий человек,

Не ищи на век, забудь отель и номер

Я живой и я не умер, но я чувствую, что ты

Так устала от событий и желаешь пустоты.

Я дарю тебе свой груз,

Корни белого цветка обвили черви, но не туз

И не карта, и не кость, отговариваться брось,

Да, я знаю смерть в лицо и я ее желанный гость!

І кожен твій поцілунок б'є в рот, як удар.

Я не відчуваю ні губ, ні зубів, ні любові.

Це помста твоя за те, що я, ні, не віддав

Остаточно вбити мій вигаданий світ.

Ти схожа на кіно, де все соромно і сором

Вибиває з мене лаптою інше кіно,

Ти розтоптаний у мозоль дорогий виноград,

З якого зібрали погане вино.

Перехід:

Я з тобою, я з тобою, я з тобою,

Але не тут, але не тут, але не тут,

А любов, а любов, а любов —

Вона є!

Приспів:

Я жебрак, жебрак,

Не шукай на вік, забудь готель і номер.

Я живий і не помер, але відчуваю, що ти

Так втомилася від подій і бажаєш порожнечі.

Я дарую тобі свій вантаж,

Коріння білої квітки обвили черв'яки, але не туз

І не карта, і не кість, відмовлятися кинь,

Так, я знаю смерть в обличчя і її бажаний гість!

І старі книги не напишуть знову,

Літак, що впав, не підніметься в небо.

Ти знаєш у нас не тільки є різна кров,

У нас різний апетит до неможливих перемог.

Приспів:

Я жебрак, жебрак,

Не шукай на вік, забудь готель і номер

Я живий і не помер, але відчуваю, що ти

Так втомилася від подій і бажаєш порожнечі.

Я дарую тобі свій вантаж,

Коріння білої квітки обвили черв'яки, але не туз

І не карта, і не кість, відмовлятися кинь,

Так, я знаю смерть в обличчя і її бажаний гість!