Меня нет - Мэйти

Дом, в котором вырос, — там меня нет

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Вечное вчера — мой океан лет,

Но там меня нет, там меня нет

Боль, в которой видел глубину

Роль, в которой плавал и тонул

Ночь, в которой хоронил луну и конверт

С цифрами, в которых меня не было и нет

Я верю, что я значил, а не значился

Я кончился, когда еще не начался

Внутри меня взошли и сгибли качества

И в этом мое главное дурачество

Как будто золотая нить прошла вдоль

Я вдохновил людей любить боль

И эти люди заберут боль

У всех, кто говорит, что мертв бог

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Вечное вчера — мой океан лет,

Но там меня нет, там меня нет

Боль, в которой видел глубину

Роль, в которой плавал и тонул

Ночь, в которой хоронил луну и конверт

С цифрами, в которых меня не было и нет

Мысли о тебе как

Пленка от кассет

Мне хватает всех

И не хватает всех

Лучшие друзья забивают камнями

Годы своей дружбы.

Поют леса

Как вечные деревья становятся пнями,

А вечна лишь любовь, вечна лишь весна

Мысли о тебе как

Пленка от кассет

Мне хватает всех

И не хватает всех

Мысли о тебе как

Пленка от кассет

Мне хватает всех

И не хватает всех

Дом, в котором вырос, — там меня нет

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Дом, в котором вырос, — там меня нет

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Дом, в котором вырос, — там меня нет

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Дом, в котором вырос, — там меня нет

Гроб, в который лягу, — там меня нет

Будинок, у якому виріс,— там мене немає

Труну, в яку ляжу, там мене немає

Вічне вчора — мій океан років,

Але там мене немає, там мене немає

Біль, у якому бачив глибину

Роль, у якій плавав і тонув

Ніч, у якій ховав місяць і конверт

З цифрами, в которих мене не було і ні

Я вірю, що я значив, а не значився

Я скінчився, коли ще не почався

Всередині мене зійшли і загинули якості

І в цьому моє головне дурість

Наче золота нитка пройшла вздовж

Я надихнув людей любити біль

І ці люди заберуть біль

Усі, хто каже, що мертвий бог

Труну, в яку ляжу, там мене немає

Вічне вчора — мій океан років,

Але там мене немає, там мене немає

Біль, у якому бачив глибину

Роль, у якій плавав і тонув

Ніч, у якій ховав місяць і конверт

З цифрами, в которих мене не було і ні

Думки про тебе як

Плівка від касет

Мені вистачає всіх

І не вистачає всіх

Найкращі друзі забивають камінням

Роки своєї дружби.

Співають ліси

Як вічні дерева стають пнями,

А вічна лише любов, вічна лише весна

Думки про тебе як

Плівка від касет

Мені вистачає всіх

І не вистачає всіх

Думки про тебе як

Плівка від касет

Мені вистачає всіх

І не вистачає всіх

Будинок, у якому виріс,— там мене немає

Труну, в яку ляжу, там мене немає

Будинок, у якому виріс,— там мене немає

Труну, в яку ляжу, там мене немає

Будинок, у якому виріс,— там мене немає

Труну, в яку ляжу, там мене немає

Будинок, у якому виріс,— там мене немає

Труну, в яку ляжу, там мене немає