Каждая минута - Мэйти

Я иду в наушниках, не слышу.

Фары слепят, и я вас не вижу,

Никого из вас не узнаю,

Никого из вас совсем не узнаю.

Заправлен в алюминиевый бок,

Заправлен в алюминиевый бок,

Горит на башне время, у которого смог

Отнять минуты, башне, время у которого смог…

Hasta la vista, мои стрелочки и стёкла,

С неба-неба капли, и мое время промокло.

Негодуют банки и плюются гневом в окна,

Я включаю микрофон, и мое горло пересохло,

Потому, что здесь

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута!

Бегут по лужам простые люди.

Им никогда не встретить ничего, что их займет.

Но бег по лужам понятен людям,

Так нужно людям, а не наоборот.

И я отдам свои минуты, мне не жалко,

Пусть только добежит до луж бегун, во мне,

Во мне кончается бензин, я зажигалка,

Мне будет душно не в огне.

Я фонтанирую, но мой дым сух.

В меня стирали пальцы.

Вот-вот во мне угаснет звук, я не приду на танцы.

Но где-то в корпусе звенит, идет искра в полёт,

И в этом желто-синем облаке всё моё!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута — моя!

Каждая минута!

Города укрывают шторами окна домов,

Будто бы я не должен видеть часы на стенах,

В которых каждая минута — моя!

Я иду в наушниках, не слышу.

Фары слепят, и я вас не вижу,

Никого из вас не узнаю,

Никого из вас совсем не узнаю.

Я иду в наушниках, не слышу.

Фары слепят, и я вас не вижу,

Никого из вас не узнаю,

Никого из вас совсем не узнаю.

Я иду в наушниках, не слышу.

Фары слепят, и я вас не вижу,

Никого из вас не узнаю,

Никого из вас совсем не узнаю.

Я іду в навушниках, не чую.

Фари сліплять, і вас не бачу,

Нікого з вас не дізнаюся,

Нікого з вас зовсім не дізнаюся.

Заправлений в алюмінієвий бік,

Заправлений в алюмінієвий бік,

Горить на вежі час, у якого зміг

Забрати хвилини, вежі, час у якого зміг…

Hasta la vista, мої стрілочки і скла,

З неба-неба краплі, і мій час промокло.

Обурюються банки і плюються гнівом у вікна,

Я включаю мікрофон, і моє горло пересохло,

Тому що тут

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина!

Біжуть по калюжах прості люди.

Їм ніколи не зустріти нічого, що їх займе.

Але біг по калюжах зрозумілий людям,

Так треба людям, а не навпаки.

І я віддам свої хвилини, мені не шкода,

Нехай тільки добіжить до калюж бігун, у мені,

У мене закінчується бензин, я запальничка,

Мені буде душно не в вогні.

Я фонтаную, але мій дим сухий.

Мене прали пальці.

Ось-ось у мені загасне звук, я не прийду на танці.

Але десь у корпусі дзвенить, йде іскра в політ,

І в цій жовто-синій хмарі все моє!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина моя!

Кожна хвилина!

Міста вкривають шторами вікна будинків,

Начебто я не повинен бачити годинник на стінах,

У яких кожна хвилина моя!

Я іду в навушниках, не чую.

Фари сліплять, і вас не бачу,

Нікого з вас не дізнаюся,

Нікого з вас зовсім не дізнаюся.

Я іду в навушниках, не чую.

Фари сліплять, і вас не бачу,

Нікого з вас не дізнаюся,

Нікого з вас зовсім не дізнаюся.

Я іду в навушниках, не чую.

Фари сліплять, і вас не бачу,

Нікого з вас не дізнаюся,

Нікого з вас зовсім не дізнаюся.