Белая трава - Мэйти

Белая трава

Там, где вырос и не вышел в рост

Набирал годами силу в мозг и душу, и душу!

Мне просто хотелось найти ответ на вопрос, который никто не задаст:

«Как пахнет копна волос в кулаке человека, который однажды предаст?»

Тону в глубине воды…

И пела душа: «Усни в камышах, не будь дураком

Ты царь и король оборванных лесок у седых рыбаков!»

Я не могу оторваться от дна…

Гордые птицы бросили гнезда, а люди убили птенцов за неверность матери

Вот тебе принцип обратной строки тем, кто читал невнимательно!

В доме напротив горят фонари у ворот, пахнет маслом бак

Маяки самолета вошли в поворот, но остыла еда у собак, —

Это несправедливо!

Белая трава

Там, где вырос и не вышел в рост

Набирал годами силу в мозг и душу, и душу свою!

И не было глупости, после которой я не прибавил бы в мудрости,

Но даже в подвальной сырости каждый карлик хотел бы вырасти

Провожал тебя по далеким снам — не моя, не моя

Провожал тебя по далеким снам — не моя, не моя

Но там не бывает ни сплетен, ни пятен

Кто был светел — тот спятил

Из дюжины петель я выдумал петь, но мой выбор, увы, не понятен

Мне просто хотелось найти ответ на вопрос, который никто не задаст:

«Как пахнет копна волос в кулаке человека, который однажды предаст?»

Лес увядает под солнцем, как белые люди под социумом

Рис умирает в полях, как поэт умирает на двух тополях — без слов!

Но хотелось сказать бы… Ему хотелось сказать бы

Что у дома в его городе росла

Белая трава

Там, где вырос и не вышел в рост

Набирал годами силу в мозг и душу, и душу свою!

И не было глупости, после которой я не прибавил бы в мудрости,

Но даже в подвальной сырости каждый карлик хотел бы вырасти

Провожал тебя по далеким снам — не моя, не моя

Провожал тебя по далеким снам — не моя, не моя

Біла трава

Там, де виріс і не вийшов у зростання

Набирав роками силу в мозок і душу, і душу!

Мені просто хотілося знайти відповідь на питання, яке ніхто не задасть:

«Як пахне копиця волосся в кулаку людини, яка одного разу зрадить?»

Тону в глибині води…

І спіла душа: «Усні у очерет, не будь дурнем

Ти цар і король обірваних лісок у сивих рибалок!

Я не можу відірватися від дна…

Горді птахи кинули гнізда, а люди вбили пташенят за невірність матері

Ось тобі принцип зворотного рядка для тих, хто читав неуважно!

У будинку навпроти горять ліхтарі біля воріт, пахне маслом бак

Маяки літака увійшли в поворот, але остигла їжа у собак, —

Це не справедливо!

Біла трава

Там, де виріс і не вийшов у зростання

Набирав роками силу в мозок і душу, і душу свою!

І не було дурниці, після якої я не додав би в мудрості,

Але навіть у підвальній вогкості кожен карлик хотів би вирости

Проводив тебе по далеких снам — не моя, не моя

Проводив тебе по далеких снам — не моя, не моя

Але там не буває ні пліток, ні плям.

Хто був світлий — той збожеволів

З дюжини петель я вигадав співати, але мій вибір, на жаль, не зрозумілий

Мені просто хотілося знайти відповідь на питання, яке ніхто не задасть:

«Як пахне копиця волосся в кулаку людини, яка одного разу зрадить?»

Ліс в'яне під сонцем, як білі люди під соціумом

Рис помирає в полях, як поет помирає на двох тополі без слів!

Але хотілося сказати би... Йому хотілося сказати би

Що в будинку в місті росла

Біла трава

Там, де виріс і не вийшов у зростання

Набирав роками силу в мозок і душу, і душу свою!

І не було дурниці, після якої я не додав би в мудрості,

Але навіть у підвальній вогкості кожен карлик хотів би вирости

Проводив тебе по далеких снам — не моя, не моя

Проводив тебе по далеких снам — не моя, не моя