Festung - Maybebop

Auf einer Anhöhe, vage zu sehen

Steht sie, nebelverhangen

Türme mit Stufen, zu steil, sie zu gehen

Mauern, zu hoch, um dahinter zu spähen

Glanz und Größe vergangen

Gräben, die drohend die Gründe durchqueren

Niemals je zu bezwingen

Zugbrücken, die das Passieren verwehren

Tore, die eisern den Zugang versperren

Ketten, die im Winde singen

Hinter den Toren führen Wege hinein

Tief ins Innere sie dringen

Rüstungen stehen in reglosen Reih’n

Fackeln umhüllen sie mit dämmerigem Schein

Und ich schreite allein

Durch die Hallen aus Stein

In meiner Festung

Und ich schreite allein

Durch die Hallen aus Stein

In meiner Festung

Gemälde erzählen von vergangener Zeit

In ehemals leuchtenden Farben

Die Brücken geöffnet, die Tore waren weit

Die Burg, sie war stolz und erhaben

Man tanzte beseelt bei Musik und bei Wein

Ein jeder fiel in die Gesänge mit ein

Heute schreit' ich allein

Durch die Hallen aus Stein

In meiner Festung

Und ich schreite allein

Durch die Hallen aus Stein

In meiner Festung

Wenn ich mich zwinge, die Stufen zu gehen

Hoch bis hin zu den Zinnen

Kann ich sie dunkel am Horizont sehen:

Hunderte Festen, die warnen und flehen

Stumm wie verlassen seh ich sie dort stehen

Doch weiß ich, dass in ihnen Menschen noch gehen

Und sie schreiten allein

Durch die Hallen aus Stein

In ihrer Festung

Und sie schreiten allein

Durch die Hallen aus Stein

In ihrer Festung

На вершині пагорба, нечітко видно

Вона стоїть, оповита туманом

Вежі з занадто крутими сходами, щоб піднятися

Стіни занадто високі, щоб зазирнути за них

Блиск і велич зникли

Канави, що загрозливо перетинають землю

Ніколи не бути завойованим

Підйомні мости, що перешкоджають проходу

Ворота, які перекривають залізний доступ

Ланцюги співають на вітрі

Доріжки ведуть за ворота

Вони проникають глибоко всередину

Обладунки стоять нерухомими рядами

Смолоскипи огортають їх тьмяним сяйвом

А я ходжу одна

Крізь кам'яні зали

У моїй фортеці

А я ходжу одна

Крізь кам'яні зали

У моїй фортеці

Картини розповідають про минуле

У колишніх яскравих кольорах

Розкрилися мости, широкі були ворота

Замок, він був гордий і піднесений

Люди захоплено танцювали під музику та вино

Усі приєдналися до скандування

Сьогодні я плачу одна

Крізь кам'яні зали

У моїй фортеці

А я ходжу одна

Крізь кам'яні зали

У моїй фортеці

Коли я змушую себе йти по сходах

Аж до зубців

Я бачу їх темні на горизонті:

Сотні фестивалів, які застерігають і благають

Мовчу, наче покинутий, я бачу, як вони стоять

Але я знаю, що люди все одно в них ходять

І ходять самі

Крізь кам'яні зали

У своїй фортеці

І ходять самі

Крізь кам'яні зали

У своїй фортеці