Das Leben wischt dir den Arsch nicht ab - Maybebop

Du sitzt im Tal der Tränen, nichts ist, wie es soll

Dein ganzes Dasein schmeckt nur bitter

Erst fängt's an, Dich zu lähmen, dann trifft es Dich voll:

Vom Regen kommst Du ins Gewitter

Es scheint, die halbe Menschheit und der ganze Rest

Hab’n sich heut gegen Dich verschworen

Du fühlst Dich in das falsche Leben reingepresst

Und musst in Deinem Unglück schmoren

Es fühlt sich an, als wär'n die Hände Dir gebunden

Und Du hoffst auf 'ne gute Fee

Doch nur durch Sich-Beschwer'n, da wird nichts überwunden

Lass Dir sagen, wie ich das seh:

Das Lamentier’n schnürt Deine Ressourcen ab

Viel besser ist D’rüber-Lachen

Denn das Leben wischt Dir den Arsch nicht ab

Das musst Du schon selber machen

Du sagst, ich wär naiv, hätt keinerlei Gespür

Würd' Deine Lage nicht verstehen

Du bist ihr ausgeliefert, kannst doch nichts dafür;

Ja, könnte ich das denn nicht sehen?!

Du siehst das Unbequeme und das macht Dich blind

Du kannst nichts Gutes daraus ziehen

Dein Jammern macht Probleme größer, als sie sind

Und hemmt Dich, ihnen zu entfliehen

Ich weiß, es geht Dir schlecht, doch dieser «Arme-Tropf"-Spleen

Der lässt Dich so geschrumpft erschein’n

Münchhausen hatte Recht: Du musst an Deinem Schopf zieh’n

Und Dich selbst aus dem Sumpf befrei’n

Das Lamentier’n schnürt Deine Ressourcen ab

Viel besser ist D’rüber-Lachen

Denn das Leben wischt Dir den Arsch nicht ab

Das musst Du schon selber machen

Lass Dich nicht häng'n und nimm’s in Kauf:

Mal geht’s bergab und mal bergauf, so ist der Dinge Lauf

Manchmal ist halt alles doof

Da hilft kein Gott, kein Philosoph

Denn das Leben ist kein Ponyhof

Nein, die Lösung liegt in Dir allein

Und die Krise wird 'ne Chance sein

Doch Lamentier’n schnürt Deine Ressourcen ab

Die Zeit ist reif, aufzuwachen

Denn Wunder sind heutzutage knapp

Für uns steigt keiner vom Thron herab

Das Leben wischt Dir den Arsch nicht ab

Das musst Du schon selber machen

Das musst Du selber machen

Auch Jesus wischt Dir den Arsch nicht ab

Nein, das musst Du schon selber machen

Ти в долині сліз, нічого не так, як треба

Усе твоє існування лише гірке на смак

Спочатку він починає вас паралізувати, потім вражає повністю:

З дощу ти приходиш у грозу

Здається половина людства і все решта

Змовилися проти вас сьогодні

Ви відчуваєте себе притиснутим до неправильного життя

І доводиться тушкуватися у вашому нещасті

Таке відчуття, що руки зв’язані

А ти сподівайся на добру фею

Але тільки скаржками нічого не подолаєш

Дозвольте розповісти, як я це бачу:

Плач відсікає ваші ресурси

Сміятися над цим набагато краще

Бо життя дупу не витре

Ви повинні зробити це самі

Ви кажете, що я наївний, не маю інтуїції

Не зрозумів би вашої ситуації

Ви в її милості, ви не можете допомогти;

Та хіба я цього не бачив?!

Ви бачите незручне, і це вас засліплює

Нічого доброго з цього не витягнеш

Ваше ниття робить проблеми більшими, ніж вони є

І заважає вам втекти від них

Я знаю, що ти почуваєшся погано, але ця примха «бідна крапельниця».

Він змушує вас виглядати таким зморщеним

Мюнхгаузен мав рацію: треба смикати волосся

І звільнитися з болота

Плач відсікає ваші ресурси

Сміятися над цим набагато краще

Бо життя дупу не витре

Ви повинні зробити це самі

Не підведіть себе і прийміть це:

Іноді це йде в гору, а іноді в гору, ось так йдуть справи

Іноді все дурне

Ні бог, ні філософ не допоможуть

Бо життя – це не ферма поні

Ні, рішення лежить лише у вас

І криза буде можливістю

Але Lamentier'n відрізає ваші ресурси

Настав час прокинутися

Тому що чудес сьогодні мало

Для нас ніхто з престолу не сходить

Життя дупу не витирає

Ви повинні зробити це самі

Ви повинні зробити це самі

Навіть Ісус не витирає твою дупу

Ні, ти повинен зробити це сам