Rien à jeter - Maxime Le Forestier

Georges Brassens

Rien à jeter

Paroles et Musique: Georges Brassens 1969

Sans ses cheveux qui volent

J’aurais, dorénavant,

Des difficultés folles

A voir d’où vient le vent.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Je me demande comme

Subsister sans ses joues

M’offrant de belles pommes

Nouvelles chaque jour.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Sans sa gorge, ma tète,

Dépourvu' de coussin,

Reposerais par terre

Et rien n’est plus malsain.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Sans ses hanches solides

Comment faire, demain,

Si je perds l'équilibre,

Pour accrocher mes mains?

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Elle a mile autres choses

Précieuses encore

Mais, en spectacle, j’ose

Pas donner tout son corps.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Des charmes de ma mie

J’en passe et des meilleurs.

Vos cours d’anatomie

Allez les prendre ailleurs.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

D’ailleurs, c’est sa faiblesse,

Elle tient ses os

Et jamais ne se laisse-

rait couper en morceaux.

Tout est bon chez elle, y a rien à jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Elle est quelque peu fière

Et chatouilleuse assez,

Et l’on doit tout entière

La prendre ou la laisser.

Tout est bon chez elle, y a rien jeter,

Sur l'île déserte il faut tout emporter.

Жорж Брассенс

Нічого викидати

Слова і музика: Жорж Брассенс 1969

Без її розвіяного волосся

Я б відтепер

божевільні труднощі

Щоб побачити, звідки вітер.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

Цікаво, як

Живи без щік

Пропонуючи мені гарні яблука

Новини щодня.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

Без його горла, моєї голови,

Позбавлений подушки,

Лягла б на землю

І немає нічого страшнішого.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

Без її міцних стегон

Як зробити завтра

Якщо я втрачу рівновагу,

Зачепити мої руки?

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

У неї є тисяча інших речей

Знову дорогоцінний

Але в шоу я наважуюсь

Не давати все своє тіло.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

Чари моєї дорогої

Проходжу і з найкращих.

Ваші уроки анатомії

Іди, візьми їх в інше місце.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.

Крім того, це його слабкість,

Вона тримає свої кістки

І ніколи не дозволяй-

розрізав би на шматки.

З нею все добре, нема що викидати,

На безлюдному острові все треба брати.

Вона дещо горда

І досить лоскоче,

І ми повинні всі

Прийняти його або залишити його.

З нею все добре, викинути нічого,

На безлюдному острові все треба брати.