La Chanson Des Vieux Amants - Maxime Le Forestier

Bien sûr nous eûmes des orages vingt ans d’amour c’est l’amour fol

Mille fois tu pris ton bagage mille fois je pris mon envol

Et chaque meuble se souvient dans cette chambre sans berceau

Des éclats des vieilles tempêtes plus rien ne ressemblait à rien

Tu avais perdu le goût de l’eau et moi celui de la conquête.

Mais mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime.

Moi je sais tous tes sortilèges, tu sais tous mes envoûtements

Tu m’as gardé de piège en piège, je t’ai perdue de temps en temps

Bien sûr tu pris quelques amants il fallait bien passer le temps

Il faut bien que le corps exulte finalement finalement

Il nous fallut bien du talent pour être vieux sans être adultes

Ô mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime.

Et plus le temps nous fait cortège et plus le temps nous fait tourment

Mais n’est-ce pas le pire piège que vivre en paix pour des amants

Bien sûr tu pleures un peu moins tôt je me déchire un peu plus tard

Nous protégeons moins nos mystères on laisse moins faire le hasard

On se méfie du fil de l’eau mais c’est toujours la tendre la guerre.

Ô mon amour, mon doux mon tendre mon merveilleux amour

De l’aube claire jusqu'à la fin du jour, je t’aime encore tu sais je t’aime?

Звичайно, у нас були бурі, двадцять років кохання, це божевільне кохання

Тисячу разів ти брав свій багаж, тисячу разів я летів

І кожен предмет меблів пам’ятає в цій безліжковій кімнаті

З уламків старих штормів ніщо не здавалося нічим

Ти втратив смак до води, а я втратив смак до завоювання.

Але моя любов, моя мила моя ніжна моя чудова любов

Від ясного світанку до кінця дня я все ще люблю тебе, ти знаєш, що я люблю тебе.

Я знаю всі твої чари, ти знаєш усі мої чари

Ти тримав мене від пастки до пастки, час від часу я втрачав тебе

Звісно, ​​ви взяли з собою коханців, вам довелося скоротити час

Тіло має нарешті радіти нарешті

Щоб бути старими, не будучи дорослими, нам знадобилося багато таланту

О моя любов, моя мила, моя ніжна, моя чудова любов

Від ясного світанку до кінця дня я все ще люблю тебе, ти знаєш, що я люблю тебе.

І чим більше час йде за нами, тим більше час нас мучить

Але хіба це не найгірша пастка для тих, хто живе в мирі

Звичайно, ти плачеш трохи менше, скоро я розірву себе трохи пізніше

Ми менше захищаємо наші таємниці, менше залишаємо це на волю випадку

Ми обережно ставимося до води, але це завжди ніжна війна.

О моя любов, моя мила, моя ніжна, моя чудова любов

Від ясного світанку до кінця дня я все ще люблю тебе, ти знаєш, що я люблю тебе?