La guerre de 14-18 - Maxime Le Forestier

Depuis que l’homme écrit l’Histoire, depuis qu’il bataille à cœur joie

Entre mille et une guerres notoires, si j'étais t’nu de faire un choix.

À l’encontre du vieil Homère, je déclarerais tout de suite

«Moi, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerre de quatorze-dix-huit!»

Est-ce à dire que je méprise les nobles guerres de jadis

Que je m’soucie comme d’une cerise de celle de soixante-dix?

Au contraire, je la révère et lui donne un satisfecit

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerre de quatorze-dix-huit.

Je sais que les guerriers de Sparte plantaient pas leurs epées dans l’eau

Que les grognards de Bonaparte tiraient pas leur poudre aux moineaux.

Leurs faits d’armes sont légendaires, au garde-à-vous, je les félicite

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerre de quatorze-dix-huit.

Bien sûr, celle de l’an quarante ne m’a pas tout à fait déçu.

Elle fut longue et massacrante et je ne crache pas dessus

Mais à mon sens, elle ne vaut guère, guère plus qu’un premier accessit

Moi, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerre de quatorze-dix-huit.

Mon but n’est pas de chercher noise au guérillas, non, fichtre, non

Guerres saintes, guerres sournoises qui n’osent pas dire leur nom

Chacune a quelque chose pour plaire, chacune a son petit mérite

Mais, mon colon, celle que j’préfère

C’est la guerre de quatorze-dix-huit.

Du fond de son sac à malices, Mars va sans doute, à l’occasion

En sortir une, un vrai délice qui me fera grosse impression.

En attendant je persévère à dire que ma guerre favorite

Celle, mon colon, que j’voudrais faire

C’est la guerre de quatorze-dix-huit.

Оскільки людина пише історію, так як вона бореться досхочу

Між тисячею й однією горезвісною війною, якби я не зміг зробити вибір.

На відміну від старого Гомера, я б одразу заявив

«Я, моя товста кишка, той, який я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років!»

Чи означає це, що я зневажаю шляхетні війни старих часів

Що я дбаю, як вишня за сімдесят?

Навпаки, я шаную її і ставлю їй великий палець вгору

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років.

Я знаю, що воїни Спарти не встромляли свої мечі у воду

Щоб бонапартські бурчання не стріляли своїм порохом.

Їхні бойові подвиги легендарні, тримайтеся, я їх вітаю

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років.

Звісно, ​​сорок років мене зовсім не розчарував.

Це було довго і шалено, і я не плюю на це

Але, на мою думку, це навряд чи варто, навряд чи більше, ніж перший доступ

Я, моя товста кишка, той, який я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років.

Моя мета — не балакати з партизанами, ні, блін, ні

Священні війни, лукаві війни, які не сміють назвати свого імені

Кожному є чим догодити, у кожного є своя маленька перевага

Але моя товста кишка, яку я віддаю перевагу

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років.

З глибини свого мішка фокусів Марс, безсумнівно, при нагоді

Вийміть одну, справжню насолоду, яка справить на мене велике враження.

Тим часом я наполегливо говорю, що моя улюблена війна

Той, моя товста кишка, що я хотів би зробити

Це війна чотирнадцяти-вісімнадцяти років.