La non demande en mariage - Maxime Le Forestier

Ma mie, de grâce, ne mettons

Pas sous la gorge à Cupidon

Sa propre flèche

Tant d’amoureux l’ont essayé

Qui, de leur bonheur, ont payé

Ce sacrilège…

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

Laissons le champs libre au oiseaux

Nous seront tous les deux priso-

Nniers sur parole

Au diable, les maîtresses queux

Qui attachent les coeurs aux queues

Des casseroles!

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

Vénus se fait vielle souvent

Elle perd son latin devant

La lèchefrite

A aucun prix, moi je ne veux

Effeuiller dans le pot-au-feu

La marguerite

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

On leur ôte bien des attraits

En dévoilant trop les secrets

De Mélusine

L’encre des billets doux pâlit

Vite entre les feuillets des li-

Vres de cuisine

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

Il peut sembler de tout repos

De mettre à l’ombre, au fond d’un pot

De confiture

La jolie pomme défendue

Mais elle est cuite, elle a perdu

Son goût «nature»

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

De servante n’ai pas besoin

Et du ménage et de ses soins

Je te dispense…

Qu’en éternelle fiancée

A la dame de mes pensées

Toujours je pense…

J’ai l’honneur de

Ne pas te demander ta main

Ne gravons pas

Nos noms au bas

D’un parchemin

Люба, будь ласка, не ставимо

Не під горлом Амура

Його власна стріла

Стільки закоханих спробували це

Хто своїм щастям заплатив

Це святотатство...

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту

Залиште поле вільним для птахів

Нас обох візьмуть

Nniers на умовно-дострокове звільнення

До біса коханки черги

Хто прив'язує серця до хвостів

Сковороди!

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту

Венера часто старіє

Попереду вона втрачає латину

Сковорода

Без жодних витрат, я не хочу

Лист в горщику-о-фе

ромашка

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту

Вони позбавлені великої привабливості

Розкриваючи занадто багато таємниць

З Мелюзини

Чорнило любовних нот тьмяніє

Швидко між аркушами книжок

Кухонні склянки

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту

Це може здатися легким

Поставити в тінь, на дно горщика

Згорнути

Досить заборонене яблуко

Але вона зварена, вона програла

Його «натуральний» смак

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту

Покоївка не потрібна

І про домашнє господарство та його турботу

Я звільняю тебе...

Чим як вічна наречена

До леді моїх думок

Все-таки я думаю...

Маю честь

Не проси руки

Не будемо гравірувати

Наші імена нижче

з пергаменту