La messe au pendu - Maxime Le Forestier

Anticlérical fanatique

Gros mangeur d'écclésiastiques,

Cet aveu me coûte beaucoup,

Mais ces hommes d’Eglise, hélas !

Ne sont pas tous des dégueulasses,

Témoin le curé de chez nous.

Quand la foule qui se déchaîne

Pendit un homme au bout d’un chêne

Sans forme aucune de remords,

Ce ratichon fit scandale

Et rugit à travers les stalles,

«Mort à toute peine de mort!»

Puis, on le vit, étrange rite,

Qui baptisait les marguerites

Avec l’eau de son bénitier

Et qui prodiguait les hosties,

Le pain bénit, l’Eucharistie,

Aux petits oiseaux du moutier.

Ensuite, il retroussa ses manches,

Prit son goupillon des dimanches

Et, plein d’une sainte colère,

Il partit comme à l’offensive

Dire une grand' messe exclusive

A celui qui dansait en l’air.

C’est à du gibier de potence

Qu’en cette triste circonstance

L’Hommage sacré fut rendu.

Ce jour là, le rôle du Christ (e),

Bonne aubaine pour le touriste,

Eté joué par un pendu.

Et maintenant quand on croasse,

Nous, les païens de sa paroisse,

C’est pas lui qu’on veut dépriser.

Quand on crie «A bas la calotte»

A s’en faire péter la glotte,

La sienne n’est jamais visée.

Anticléricaux fanatiques

Gros mangeur d'écclésiastiques,

Quand vous vous goinfrerez un plat

De cureton, je vous exhorte,

Camarades, à faire en sorte

Que ce ne soit pas celui-là.

фанатичний антиклерик

Великий їдець церковників,

Це зізнання мені дорого коштує,

Але ці люди Церкви, на жаль!

Не все брудно,

Свідок священика нашого дому.

Коли лютує натовп

Повісив чоловіка на кінці дуба

Без жодної форми каяття,

Цей ратишон викликав скандал

І реве крізь ларьки,

«Смерть до будь-якої смертної кари!»

Тоді ми побачили його, дивний обряд,

Хто хрестив ромашки

З водою з його купи

І хто розкошував господарів,

Благословенний хліб, Євхаристія,

Маленьким пташечкам Мутьє.

Тоді він засучив рукава,

Взяв у нього недільний аспергіл

І сповнений святого гніву,

Він пішов у наступ

Скажімо, ексклюзивна висока маса

Тому, хто танцював у повітрі.

Це до гри на шибениці

Що в цій сумній обставині

Віддавали священну шану.

У той день роль Христа (е),

Хороша пропозиція для туриста,

Зіграв шибеник.

А тепер, коли ми каркаємо,

Ми, язичники його парафії,

Ми не хочемо його зневажати.

Коли ми кричимо «Геть тюбетейку»

Щоб продути голосову щілину,

Його ніколи не націлюють.

фанатичні антиклерикали

Великий їдець церковників,

Коли ви з’їдаєте блюдо

З Куртона, я закликаю вас,

Товариші, щоб переконатися

Нехай не той.