L'Auto-Stop - Maxime Le Forestier

On est arrivé

Sac au dos

A huit heures

Avec Olivier

Et Margot

Et Peter

C'était le grand départ

Vers le sud et vers les vacances

On trouvera, je pense

Une auto avant ce soir

Porte d’Orléans

Résignés

Un peu pâles

Près de quatre cents

En juillet et c’est normal

Quatre cents comme nous

Pouce en l’air avec des guitares

La nuit tombe tard

Mais quand même, installons-nous

Alors, on a monté la tente

Sur le bord du trottoir

En se disant: «Déjà qu’il vente

Il pourrait bien pleuvoir.»

Quatre jours plus tard

On était

Toujours là

Avec des guitares

Abrités

Pourquoi pas

Avec un verre de vin?

Chaque fois que quelqu’un s’arrête

C'était pas la fête

Mais enfin, on était bien

C’est, je crois, le treize

Au matin

Qu’une auto

A pris deux Anglaises

Un marin

Et Margot

Nous on est resté là

Heureusement que nos deux voisines

Ont fait la cuisine

Dans le fond, c’est mieux comme ça

Et on a remonté la tente

Plus loin sur le trottoir

En se disant: «Déjà qu’il vente

Il pourrait bien pleuvoir.»

Quinze jours plus tard

On était

Toujours là

Presqu'à bout d’espoir

Quand un car

S’arrêta

Quinze jours pour partir

Quand on a qu’un mois de vacances

On n’aura, je pense, pas le temps de revenir

Et on a passé nos vacances

Sur le bord d’un trottoir

Quand on a dit: «C'est ça, la France»

Il s’est mis à pleuvoir

Ми прибули

Рюкзак

О восьмій годині

З Олівером

І Марго

І Петро

Це був великий початок

На південь і у відпустку

Знайдемо, думаю

Машина до сьогоднішнього вечора

Орлеанські двері

подав у відставку

трохи блідий

майже чотириста

У липні і це нормально

Таких, як ми, чотириста

Великий палець вгору з гітарами

Ніч настає пізно

Але все ж таки, давайте заспокоїмось

Тож ми розбили намет

На тротуарі

Кажучи собі: «Це вже продається

Може піти дощ».

через чотири дні

Ми були

Все ще тут

З гітарами

захищений

Чому ні

З келихом вина?

Кожен раз хтось зупиняється

Це була не вечірка

Але зрештою у нас все було добре

Це, я вважаю, тринадцяте

Вранці

ніж автомобіль

Взяв двох англійських дівчат

Моряк

І Марго

Ми залишилися там

На щастя, наших двох сусідів

Робила приготування

В глибині душі так краще

І ми розбили намет

Далі по тротуару

Кажучи собі: «Це вже продається

Може піти дощ».

Через п’ятнадцять днів

Ми були

Все ще тут

Майже без надії

Коли автобус

Зупинився

П'ятнадцять днів до від'їзду

Коли у вас лише один місяць відпустки

Ми не встигнемо повернутися, я не думаю

І ми проводили канікули

На краю тротуару

Коли ми сказали: «Це Франція»

Почався дощ