Honte à qui peut chanter - Maxime Le Forestier

Honte à cet effronté qui peut chanter pendant

Que Rome brûle, elle brûle tout le temps

Honte à qui malgré tout fredonne des chansons

A Gavroche, à Mimi Pinson

En mil neuf cent trente-sept que faisiez-vous mon cher

J’avais la fleur de l'âge et la tête légère

Et l’Espagne flambait dans un grand feu grégeois

Je chantais, et j'étais pas le seul y a de la joie

Et dans l’année quarante mon cher que faisiez-vous?

Les Teutons forçaient la frontière, et comme un fou

Et comme tout un chacun, vers le Sud, je fonçais

En chantant tout ça, ça fait d’excellents Français

Honte à cet effronté qui peut chanter pendant

Que Rome brûle, elle brûle tout le temps

Honte à qui malgré tout fredonne des chansons

A Gavroche, à Mimi Pinson

A l’heure de Pétain, à l’heure de Laval

Que faisiez-vous mon cher en plein dans la rafale?

Je chantais, et les autres ne s’en privaient pas

Bel ami seul ce soir j’ai pleuré sur tes pas

Mon cher, un peu plus tard, que faisait votre glotte

Quand en Asie ça tombait comme à Gravelotte?

Je chantais, il me semble, ainsi que tout un tas

De gens, Le déserteur les croix Quand un soldat

Honte à cet effronté qui peut chanter pendant

Que Rome brûle, elle brûle tout le temps

Honte à qui malgré tout fredonne des chansons

A Gavroche, à Mimi Pinson

Que faisiez-vous mon cher au temps de l’Algérie

Quand Brel était vivant qu’il habitait Paris?

Je chantais, quoique désolé par ces combats

La valse à mille temps et Ne me quitte pas

Le feu de la ville éternelle est éternel

Si Dieu veut l’incendie, il veut les ritournelles

A qui fera-t-on croire que le bon populo

Quand il chante quand même, est un parfait salaud?

Honte à cet effronté qui peut chanter pendant

Que Rome brûle, elle brûle tout le temps

Honte à qui malgré tout fredonne des chansons

A Gavroche, à Mimi Pinson

Ганьба цьому нахабному, хто вміє співати

Нехай горить Рим, він горить весь час

Ганьба тому, хто попри все наспівує пісні

До Гавроша, до Мімі Пінсон

У тисяча дев'ятсот тридцять сьомому що ти робив, любий

Я був у розквіті сил і з легкістю

А Іспанія палала у великому грецькому вогні

Я співала, і не я одна, є радість

А в сорок років, любий, що ти робив?

Тевтони форсували кордон, і як божевільний

І, як і всі, я збирався на Південь

Все це співати робить чудових французів

Ганьба цьому нахабному, хто вміє співати

Нехай горить Рим, він горить весь час

Ганьба тому, хто попри все наспівує пісні

До Гавроша, до Мімі Пінсон

Час Петена, час Лаваля

Що ти робила, мій милий, прямо в шквалі?

Я співав, а інші не вагалися

Прекрасна подруга одна сьогодні ввечері я плакала по твоїх слідах

Мій любий, трохи пізніше, що робила твоя голосова щілина

Коли в Азії це впало, як у Гравелотті?

Я співала, мені здається, як і ціла купа

Людей Дезертир переходить їх Коли солдат

Ганьба цьому нахабному, хто вміє співати

Нехай горить Рим, він горить весь час

Ганьба тому, хто попри все наспівує пісні

До Гавроша, до Мімі Пінсон

Що ти робив, любий, за часів Алжиру

Коли Брель був живий, що він жив у Парижі?

Я співав, хоча вибачте за ці бійки

Вальс «Тисяча раз» і «Не залишай мене».

Вогонь вічного міста вічний

Якщо Бог хоче вогню, він хоче дзвінків

Кого ми змусимо повірити, що хороший народ

Коли він все-таки співає, чи є ідеальним ублюдком?

Ганьба цьому нахабному, хто вміє співати

Нехай горить Рим, він горить весь час

Ганьба тому, хто попри все наспівує пісні

До Гавроша, до Мімі Пінсон