Celui qui a mal tourné - Maxime Le Forestier

Il y avait des temps et des temps

Qu’je n’m'étais pas servi d’mes dents

Qu’je n’mettais pas d’vin dans mon eau

Ni de charbon dans mon fourneau

Tous les croqu'-morts, silencieux

Me dévoraient déjà des yeux:

Ma dernière heure allait sonner…

C’est alors que j’ai mal tourné

N’y allant pas par quatre chemins

J’estourbis en un tournemain

En un coup de bûche excessif

Un noctambule en or massif

Les chats fourrés, quand ils l’ont su

M’ont posé la patte dessus

Pour m’envoyer à la Santé

Me refaire une honnêteté

Machin, Chose, Un tel, Une telle

Tous ceux du commun des mortels

Furent d’avis que j’aurais dû

En bonn' justice être pendu

A la lanterne et sur-le-champ

Y s’voyaient déjà partageant

Ma corde, en tout bien tout honneur

En guise de porte-bonheur

Au bout d’un siècle, on m’a jeté

A la porte de la Santé

Comme je suis sentimental

Je retourne au quartier natal

Baissant le nez, rasant les murs

Mal à l’aise sur mes fémurs

M’attendant à voir les humains

Se détourner de mon chemin

Y’en a un qui m’a dit: «Salut !

Te revoir, on n’y comptait plus…»

Y’en a un qui m’a demandé

Des nouvelles de ma santé

Lors, j’ai vu qu’il restait encor

Du monde et du beau mond' sur terre

Et j’ai pleuré, le cul par terre

Toutes les larmes de mon corps

Були часи і часи

Що я не користувався своїми зубами

Щоб я не налив вина у свою воду

Ані вугілля в моїй печі

Усі труни, мовчать

Вже пожерли мене очима:

Моя остання година мала пробити...

Ось тоді я помилився

Не йти туди чотирма стежками

Я оглушаю миттєво

В одному зайвому журналі

Сова з чистого золота

Пухнасті коти, коли дізналися

поклали на мене свою лапу

Щоб відправити мене на здоров'я

Дай мені трохи чесності

Що, річ, такий-то, такий-то

Усі звичайні смертні

Були думки, що я мав

По справедливості повісили

До ліхтаря і на місці

Вони вже бачили, як ділилися один з одним

Моя мотузка, з честю

Як талісман на щастя

Через століття мене кинули

За дверима здоров'я

Який я сентиментальний

Я повертаюся до рідного міста

Опустивши ніс, обіймаючи стіни

Незручно на стегнах

Очікуючи побачити людей

зверни з мого шляху

Хтось сказав мені: «Привіт!

Побачимось знову, ми більше на це не розраховували...»

Хтось запитав мене

новини про моє здоров'я

Потім я побачив, що все ще є

Про світ і прекрасний світ на землі

А я плакала, дупа на землю

Всі сльози в моєму тілі