Übermensch - Maxim

Da bin ich nun, die Sachen feucht vom Nieselregen.

Komisch wieder durch diese Straßen zu gehen,

wo in jeder Ecke tausende Erinnerungen von dir kleben.

Was für ein trauriges Klischee.

Geh vorbei an unserm Lieblingsrestaurant

und hoff die ganze Zeit, dass ich dich doch zufällig treff.

Bleib kurz stehn vor deiner Tür, würd dich gern noch mal berührn,

obwohl ich weiß, du bist nicht echt.

Meine Fantasie macht einen Übermensch aus dir, hat deine Macken abgeschliffen,

alle Fehler korrigiert.

Sie flüster mir tausend schöne Lügen in mein Ohr und

ich glaub ihr, und ich glaub ihr jedes Wort.

Du warst noch nie so wunderschön wie jetzt, so makellos perfekt, so nicht von

dieser Welt.

Ich war noch nie so verliebt in dich wie jetzt, obwohl ich weiß du bist nicht

echt, du bist die bessere Version von dir selbst.

Die Wahrheit ist, die Kerzen waren mir scheißegal und das Essen hier war auch

nicht immer gut.

An deine Schönheit hatte ich mich längst gewöhnt und auch nur

so getan, als hörte ich dir zu.

In Gedanken war ich wahrscheinlich ganz

woanders, hab hier irgendwo den Ausweg gesucht.

Was man nicht haben kann,

ist immer so viel interessanter und im Augenblick bist das halt du.

Meine Phantasie macht einen Übermensch aus dir, hat dich komplett erneuert,

überholt und genmanipuliert.

Sie flüstert mir tausend schöne Lügen in mein Ohr

und ich glaub ihr, und ich glaub ihr jedes Wort.

Du warst noch nie so wunderschön wie jetzt, so makellos perfekt, so nicht von

dieser Welt.

Ich war noch nie so verliebt in dich wie jetzt, obwohl ich weiß du bist nicht

echt, du bist die bessere Version von dir selbst.

Du bist die bessere Version von dir selbst, du existierst nur in meiner

Fantasie.

Du bist die bessere Version von dir selbst, gegeben hat es dich noch

nie.

Du warst noch nie so wunderschön wie jetzt, so makellos perfekt, so nicht von

dieser Welt.

Ich war noch nie so verliebt in dich wie jetzt, obwohl ich weiß du bist nicht

echt, du bist die bessere Version von dir selbst.

(Dank an Mona für den Text)

Ось я, одяг мокрий від дощів.

Смішно знову ходити цими вулицями

де тисячі спогадів про тебе липнуть у кожному кутку.

Яке сумне кліше.

Пройдіть повз наш улюблений ресторан

і я продовжую сподіватися, що зіткнуся з тобою.

Зупинись на мить перед твоїми дверима, хотів би знову доторкнутися до тебе,

хоча я знаю, що ти не справжній.

Моя уява перетворює вас на супермену, виправляє ваші примхи

всі помилки виправлені.

Вона шепоче мені на вухо тисячу красивих брехень і

Я вірю їй і вірю кожному її слову.

Ти ніколи не була такою гарною, як зараз, такою бездоганно досконалою, так не бачимо

цей світ.

Я ніколи не був закоханий у тебе так, хоча знаю, що ти ні

справді, ти краща версія себе.

Правда в тому, що мені було наплевать на свічки, як і на їжу тут

не завжди добре.

Я вже давно звик до твоєї краси і тільки

зробив вигляд, що слухає тебе.

Я, мабуть, весь був у своїх думках

десь в іншому місці, я шукав вихід тут десь.

чого ти не можеш мати

завжди набагато цікавіше, і зараз це ти.

Моя уява перетворює тебе на надлюдину, повністю оновлює тебе,

застарілі та генетично модифіковані.

Вона шепоче мені на вухо тисячу прекрасних брехень

і я вірю їй, і я вірю кожному її слову.

Ти ніколи не була такою гарною, як зараз, такою бездоганно досконалою, так не бачимо

цей світ.

Я ніколи не був закоханий у тебе так, хоча знаю, що ти ні

справді, ти краща версія себе.

Ти краща версія себе, ти існуєш тільки в мені

Фантазія.

Ти краща версія себе, ти все ще існував

ніколи.

Ти ніколи не була такою гарною, як зараз, такою бездоганно досконалою, так не бачимо

цей світ.

Я ніколи не був закоханий у тебе так, хоча знаю, що ти ні

справді, ти краща версія себе.

(Дякую Моні за текст)