Снова весна - Машина времени

Мы прошли по кругу, сменив сотню вер,

И круг замкнулся опять.

Кто нам скажет, во что нам верить ещё?

Я бегу так быстро, что ангел мой

Уже не в силах меня догнать.

И я слышу, как он тяжело и часто дышит в моё плечо.

Припев:

Это снова Весна, снова время никчёмных надежд.

Снова тихая-тихая песня над городом слёз.

Отвори мне окно и впусти этот призрачный свет.

Мы почти на краю.

Кто же снова надежду принёс?

Нас давили катком, и сгребали совком,

И по книгам учили любить.

Но мы верили, что у причала нас ждут корабли.

Мне не страшно, что каждый третий

Может случайно меня убить.

Я вот только боюсь, что впервые в жизни не чувствую к ним любви.

Припев:

Только снова Весна, снова время никчемных надежд.

Снова тихая-тихая песня над городом слёз.

Отвори мне окно и впусти этот призрачный свет.

Мы почти на краю.

Кто же снова нам в сердце

Шальную надежду принёс?

Только снова Весна, снова время никчемных надежд.

Снова тихая-тихая песня над городом слёз.

Отвори мне окно и впусти этот призрачный свет.

Мы почти на краю.

Кто же снова нам в сердце

Шальную надежду принёс?

Ми пройшли по колу, змінивши сотню вір,

І круг замкнувся знову.

Хто нам скаже, у що нам вірити ще?

Я біжу так швидко, що ангел мій

Вже не в силах мене наздогнати.

І я чую, як він важко і часто дихає в моє плече.

Приспів:

Це знову Весна, знову час нікчемних надій.

Знов тиха-тиха пісня над містом сліз.

Відчини мені вікно і впусти це примарне світло.

Ми майже на краю.

Хто ж знову надію приніс?

Нас давили катком, і згрібали совком,

І за книгами вчили любити.

Але ми вірили, що біля причалу на нас чекають кораблі.

Мені не страшно, що кожен третій

Може, випадково мене убити.

Я тільки боюся, що вперше в житті не відчуваю до них любові.

Приспів:

Тільки знову Весна, знову час нікчемних надій.

Знов тиха-тиха пісня над містом сліз.

Відчини мені вікно і впусти це примарне світло.

Ми майже на краю.

Хто же знову нам у серце

Шалену надію приніс?

Тільки знову Весна, знову час нікчемних надій.

Знов тиха-тиха пісня над містом сліз.

Відчини мені вікно і впусти це примарне світло.

Ми майже на краю.

Хто же знову нам у серце

Шалену надію приніс?