Песня про солдата - Машина времени

Я с детства выбрал верный путь,

Решил чем буду заниматься,

И все никак я не дождусь,

Когда мне стукнет восемнадцать.

Тогда приду в военкомат,

И доложу при всех как нужно,

Что я в душе давно солдат,

И пусть меня берут на службу.

Мне форму новую дадут,

Научат бить из автомата,

Когда по городу пройду,

Умрут от зависти ребята.

Я так решил давным-давно,

И пусть меняет мода моду,

И огорчает лишь одно,

Что мне служить всего два года.

Я з дитинства вибрав вірний шлях,

Вирішив чим займатимусь,

І все ніяк я не дочекаюся,

Коли мені стукне вісімнадцять.

Тоді прийду у військкомат,

І доповім при всіх як треба,

Що я в душі давно солдат,

І хай мене беруть на службу.

Мені форму нову дадуть,

Навчать бити з автомата,

Коли містом пройду,

Помруть від заздрощів хлопці.

Я так вирішив давним-давно,

І нехай змінює моду,

І засмучує лише одне,

Що мені служити лише два роки.