Первый из первых (Певец-одиночка) - Машина времени

Он был первым из первых,

Самым мудрым и верным.

Он боролся, страдал, побеждал.

Но бои отгремели,

Все вокруг поумнели,

Так случилось, что он не знал.

Шел в атаку как прежде,

И в борьбе, и в надежде

Пел, пугая мещанских жен.

Он взывал имя тщетно,

Он бежал из запретной,

В их глазах был немой укор.

Куда ты гонишь и что несешь?

О чем трезвонишь, кому поешь?

На что ты тратишь остатки сил?

Мой старый Мальчиш себя лишил.

Все в движеньи, так будет

Неизменны лишь люди

Только кто их осудит и в чем?

Лишь на фоне стоящих

И заметно спешащих

Слава, женщины им нипочем.

Да, он гнал себя рьяно

Вдаль уверенно, прямо

И вообще со священных мест.

Там в лице одиночки

Красной книговой строчки

И отдал верующим крест

Куда ты гонишь и что несешь?

О чем трезвонишь, кому поешь?

На что ты тратишь остатки сил?

Мой старый Мальчиш себя лишил.

Слова и вокал — Александр Зайцев

Він був першим з перших,

Наймудрішим і вірним.

Він боровся, страждав, перемагав.

Але бої відгриміли,

Всі навколо порозумнішали,

Так сталося, що він не знав.

Ішов у атаку як раніше,

І в боротьбі, і в надії

Співав, лякаючи міщанських дружин.

Він викликав ім'я марно,

Він втік із забороненої,

У їхніх очах був німий докір.

Куди ти женеш і що несеш?

Про що дзвониш, кому співаєш?

Нащо ти витрачаєш залишки сил?

Мій старий Хлопчись позбавив себе.

Все в руху, так буде

Незмінні лише люди

Тільки хто їх осудить і в чому?

Лише на фоні стоять

І помітно поспішають

Слава, жінки їм ніщо.

Так, він гнав себе завзято

Вдалину впевнено, прямо

І взагалі зі священних місць.

Там в лиці одинаки

Червоного книжкового рядка

І віддав віруючим хрест

Куди ти женеш і що несеш?

Про що дзвониш, кому співаєш?

Нащо ти витрачаєш залишки сил?

Мій старий Хлопчись позбавив себе.

Слова і вокал — Олександр Зайцев