Кафе «Лира» - Машина времени

У дверей в заведенье народа скопленье,

Топтанье и пар.

Но народа скопленье не имеет значенья —

За дверями швейцар.

Неприступен и важен стоит он на страже

Боевым кораблем.

Ничего он не знает и меня пропускает

Лишь в погоне за длинным рублем,

И в его поведении говорит снисхожденье.

А я сегодня один — я человек-невидимка,

Я сажусь в уголок.

И сижу, словно в ложе, и очень похоже,

Что сейчас будет третий звонок.

И мое отчужденье назовем наблюденье.

Вот у стойки ребята их лица помяты,

В глазах глубина.

Без сомненья ребятки испытали в достатке

У дверей у заклад народу скупчення,

Топтання і пар.

Але народу скупчення не має значення —

За дверима швейцар.

Неприступний і важливий стоїть він на варті

Бойовим кораблем.

Нічого він не знає і мене пропускає

Лише в погоні за довгим карбованцем,

І в його поведінці говорить поблажливість.

А я сьогодні один — я людина-невидимка,

Я сідаю в куточок.

І сиджу, немов у ложі, і дуже схоже,

Що зараз буде третій дзвінок.

І моє відчуження назвемо спостереження.

Ось біля стійки хлопці їх лиця пом'яті,

У очах глибина.

Без сумніву хлопці випробували в достатку