Флюгер - Машина времени

На крыше стоишь,

Как над землей паришь,

А выше только крыши

И лишь флюгер выше крыш.

Он сделан везде,

К своей большой беде

Из стрелки и вертушки на гвозде.

Он так хотел бы остаться твердым

Во избежанье дурной молвы

Но вправо-влево крутится, увы

Ну где тут честь сберечь?

- Об этом и речь

Такая неустойчивая вещь.

Всю ночь до утра ломали ветра

А днем с утра крутить

В другую сторону пора.

Как буря и шквал - он так уставал,

Что путать стороны света начинал.

А он все ждал, что настанет время,

Назначенный час пробьет

И в мире станет все наоборот.

И вскроется суть,

Он сам когда-нибудь

Укажет ветру путь,

Которым дуть.

А он все ждал, что настанет время,

Назначенный час пробьет

И в мире станет все наоборот.

И вскроется суть,

Он сам когда-нибудь

Укажет ветру путь,

Которым дуть.

Но время пришло

И так замело, что флюгер раскачало

И со шпиля сорвало.

В мечтах о добре

По зимней поре

Он сгинул в январе

В чужом дворе.

Но только верьте или не верьте

А мне известно наверняка

Что в городе с тех пор - ни ветерка.

Нехитрый секрет:

Ведь дуть смысла нет,

Когда никто не крутится в ответ.

Нехитрый секрет:

Ведь дуть смысла нет,

Когда никто не крутится в ответ.

На даху стоїш,

Як над землею ширяєш,

А вище лише дахи

І лише флюгер вищий за дахи.

Він зроблений скрізь,

До свого великого лиха

Зі стрілки і вертушки на цвяху.

Він так хотів би залишитися твердим

Щоб уникнути поганої поголоски

Але вправо-вліво крутиться, на жаль

Ну, де тут честь зберегти?

- Про це й мова

Така нестійка річ.

Всю ніч до ранку ламали вітри

А вдень з ранку крутити

В інший бік час.

Як буря і шквал - він так втомлювався,

Що плутати сторони світла починав.

А він усе чекав, що настане час,

Призначена година проб'є

І у світі стане все навпаки.

І розкриється суть,

Він сам колись

Вкаже вітру шлях,

Яким дмухати.

А він усе чекав, що настане час,

Призначена година проб'є

І у світі стане все навпаки.

І розкриється суть,

Він сам колись

Вкаже вітру шлях,

Яким дмухати.

Але час настав

І так замело, що флюгер розгойдало

І зі шпиля зірвало.

У мріях про добро

По зимовій порі

Він зник у січні

У чужому дворі.

Але тільки вірте чи не вірте

А мені відомо напевно

Що в місті з того часу – ні вітерцю.

Нехитрий секрет:

Адже дмуть сенсу немає,

Коли ніхто не крутиться у відповідь.

Нехитрий секрет:

Адже дмуть сенсу немає,

Коли ніхто не крутиться у відповідь.