Дай мне ответ - Машина времени

Как много дней

Ты провел среди друзей,

Пока не понял,

Что ты совсем один?

И сколько ты искал путей

К мечте своей,

Пока не понял,

Что дороги не найти?

И сколько дней

Ты ждал любви своей,

Пока не понял,

Что такой на свете нет?

Скажи, с какого дня

Ты стал

Обманывать себя;

И дай мне,

Дай мне,

Дай мне ответ!

Solo

Как много ты

Узнаешь ерунды,

Пока поймешь, D

Что ты не знаешь ничего?

И сколько раз ты

Ходил вокруг беды,

Пока тебя

Не затянуло самого?

И сколько сил

Ты за дело положил,

Пока не понял,

Что смысла в этом нет?

Скажи, с какого дня

Ты стал

Обманывать себя;

И дай мне,

Дай мне,

Дай мне ответ!

Solo

Как много дней

Ты провел среди друзей,

Пока не понял,

Что ты совсем один?

И сколько ты искал путей

К мечте своей,

Пока не понял,

Что дороги не найти?

И сколько сил

Ты за дело положил,

Пока не понял,

Что смысла в этом нет?

Скажи, с какого дня

Ты стал

Обманывать себя;

И дай мне,

Дай мне,

Дай мне ответ!

Coda

Долго Маленький Принц шел и наконец вышел на

дорогу.

А все дороги ведут к людям.

— Кто вы?

— остановился он, пораженный.

Перед ним

был сад, полный роз и все они были, как две капли

воды, похожи на его цветок.

— Мы — розы.

— Вот как…, — промолвил Маленький принц и

очень, очень огорчился.

Его красавица говорила

ему, что подобных ей нет во всей Вселенной.

И вот

перед ним сад, в котором пять тысяч точно таких же

роз.

«Я-то думал, что владею единственным в мире

цветком, какого больше ни у кого и нигде нет.

А

это была самая обыкновенная роза.

Всего-то у меня

и было, что просто роза.

Какой же я после этого

принц…» И он заплакал.

Як багато днів

Ти провів серед друзів,

Поки що не зрозумів,

Що ти зовсім один?

І скільки ти шукав шляхів

До мрії своєї,

Поки що не зрозумів,

Що дороги не знайти?

І скільки днів

Ти чекав любові своєї,

Поки що не зрозумів,

Що такої на світі немає?

Скажи, з якого дня

Ти став

Обманювати себе;

І дай мені,

Дай мені,

Дай мені відповідь!

Solo

Як багато ти

Дізнаєшся нісенітниці,

Поки зрозумієш, D

Що ти не знаєш нічого?

І скільки разів ти

Ходив навколо лиха,

Поки що тебе

Не затягнуло самого?

І | скільки сил

Ти за справу поклав,

Поки що не зрозумів,

Що сенсу в цьому немає?

Скажи, з якого дня

Ти став

Обманювати себе;

І дай мені,

Дай мені,

Дай мені відповідь!

Solo

Як багато днів

Ти провів серед друзів,

Поки що не зрозумів,

Що ти зовсім один?

І скільки ти шукав шляхів

До мрії своєї,

Поки що не зрозумів,

Що дороги не знайти?

І | скільки сил

Ти за справу поклав,

Поки що не зрозумів,

Що сенсу в цьому немає?

Скажи, з якого дня

Ти став

Обманювати себе;

І дай мені,

Дай мені,

Дай мені відповідь!

Coda

Довго Маленький Принц ішов і нарешті вийшов на

дорогу.

А всі дороги ведуть до людей.

- Хто ви?

— зупинився він, вражений.

Перед ним

був сад, повний троянд і всі вони були, як дві краплі

води, схожі на його квітку.

— Ми — троянди.

— От як…, — промовив Маленький принц і

дуже, дуже засмутився.

Його красуня говорила

йому, що подібних їй немає у всьому Всесвіті.

І ось

перед ним сад, в якому п'ять тисяч точно таких

троянд.

«Я думав, що володію єдиним у світі

квіткою, якої більше ні у кого і ніде немає.

А

це була звичайнісінька троянда.

Усього-то у мене

і було, що просто троянда.

Який ж я після цього

принц…» І він заплакав.