Ай-Петри - Mary Gu, Драгни

Твои волосы на ветру развеваются,

И мне так нравится любоваться тобою под шум прибоя.

Целовать твои плечи загорелые.

Вечность целую, и босыми ногами прямо на камни.

Когда мы станем совсем «большими»,

Ты вряд ли вспомнишь моё имя.

А сколько раз ещё я буду любить, как в последний раз?

Проснёмся завтра уже другими, но это море твоё отныне!

Однажды я утону в нём, как и в глубине твоих синих глаз...

Закат нас провожал, я смущённо молчал.

Ты стояла напротив в паре метров,

Украду тебя и увезу на Ай-Петри.

Закат смущённо молчал, я тебя провожал.

Ты стояла напротив в платье скромном,

Я такой тебя навсегда запомнил.

Твои глаза сияют и не капли не юлят.

Мы снова пьяные, с тобою танцуем медляк.

Полупустая набережная, кружатся тени...

Ещё три дня, и унесёт тебя железный феникс.

Я не узнаю, где ты там и с кем ты,

Твоя любовь стала моей на правах аренды.

Ветер развевает твои волосы...

Дети, мы с тобою просто дети.

Запоминаю, закрывая руками лицо.

Садится солнце, волны ласкают песок.

Я провожаю тебя в номер: ключи, замок...

Мило улыбаешься, но не пускаешь за порог.

Твои глаза сияют и не капли не юлят.

Мы снова пьяные, танцуем последний медляк

Собраны сумки... Аэропорт, последний взгляд...

Мы стоим напротив, нас провожает закат.

Закат нас провожал, я смущённо молчал.

Ты стояла напротив в паре метров,

Украду тебя и увезу на Ай-Петри.

Закат смущённо молчал, я тебя провожал.

Ты стояла напротив в платье скромном,

Я такой тебя навсегда запомнил.

Закат нас провожал, я смущённо молчал.

Ты стояла напротив в паре метров,

Украду тебя и увезу на Ай-Петри.

Закат смущённо молчал, я тебя провожал.

Ты стояла напротив в платье скромном,

Я такой тебя...

Твоє волосся на вітрі майорить,

І мені так подобається милуватися тобою під шум прибою.

Цілувати твої плечі засмаглі.

Вічність цілу, і босими ногами прямо на каміння.

Коли ми станемо зовсім «великими»,

Ти навряд чи згадаєш моє ім'я.

А скільки разів ще я любитиму, як востаннє?

Прокинемось завтра вже іншими, але це твоє море відтепер!

Якось я втоплюсь у ньому, як і в глибині твоїх синіх очей...

Захід нас проводжав, я ніяково мовчав.

Ти стояла навпроти пари метрів,

Вкраду тебе і відвезу на Ай-Петрі.

Захід сонця зніяковіло мовчав, я тебе проводжав.

Ти стояла навпроти скромної сукні,

Я такий тебе назавжди запам'ятав.

Твої очі сяють і не краплі не юлять.

Ми знову п'яні, з тобою танцюємо медляк.

Напівпорожня набережна, кружляють тіні...

Ще три дні, і занесе тебе залізний фенікс.

Я не дізнаюся, де ти там та з ким ти,

Твоє кохання стало моїм на правах оренди.

Вітер розвіває твоє волосся...

Діти, ми з тобою діти.

Запам'ятаю, закриваючи руками обличчя.

Сідає сонце, хвилі пестять пісок.

Я проводжу тебе до номера: ключі, замок...

Мило посміхаєшся, але не пускаєш за поріг.

Твої очі сяють і не краплі не юлять.

Ми знову п'яні, танцюємо останній медляк

Зібрані сумки... Аеропорт, останній погляд...

Ми стоїмо навпаки, нас проводить захід сонця.

Захід нас проводжав, я ніяково мовчав.

Ти стояла навпроти пари метрів,

Вкраду тебе і відвезу на Ай-Петрі.

Захід сонця зніяковіло мовчав, я тебе проводжав.

Ти стояла навпроти скромної сукні,

Я такий тебе назавжди запам'ятав.

Захід нас проводжав, я ніяково мовчав.

Ти стояла навпроти пари метрів,

Вкраду тебе і відвезу на Ай-Петрі.

Захід сонця зніяковіло мовчав, я тебе проводжав.

Ти стояла навпроти скромної сукні,

Я такий тебе...