Я другая - Маргарита Позоян

В ночи, с болью в сердце я пою о нас,

В пустой тёмной комнате снова мы встретились в наших снах,

Зачем порой так любим мы, понимая,

Что счастье где-то будет жить, но не с нами,

Простим ли мы себя за всё, я не знаю

В разлуке дней и я, и ты исчезаем…

Внутри, я пытаюсь не разрушить нас,

И в дрогнувшем голосе слышишь ли ты мою печаль?..

Так странно ты всё ждёшь весны, засыпая,

Открой глаза, шепчу тебе, я другая…

В шагах твоих в ненастный день я узнаю,

Что в жизни раз любовь свою мы теряем…

В любви так внезапно боль настигла нас,

И в сердце осколками спрятались все мечты навсегда,

Зачем ждала тебя всю жизнь, доверяя

В глазах твоих ищу ответ, замирая,

Найду ли в них твой мир пустым, я не знаю,

Слезой в ночи любовь свою отпускаю…

Вночі, з болем у серці я співаю про нас,

У порожній темній кімнаті ми знову зустрілися в наших снах,

Навіщо часом так любимо ми, розуміючи,

Що щастя десь житиме, але не з нами,

Чи простимо ми себе за все, я не знаю

У розлуці днів і я, і ти зникаємо.

Всередині я намагаюся не зруйнувати нас,

І в тремтячому голосі чуєш ти мій смуток?

Так дивно ти все чекаєш весни, засинаючи,

Розплющ очі, шепочу тобі, я інша...

У кроках твоїх у день ненастя я впізнаю,

Що в житті раз любов свою ми втрачаємо.

У коханні так раптово біль наздогнав нас,

І в серці уламками сховалися всі мрії назавжди,

Навіщо чекала на тебе все життя, довіряючи

В очах твоїх шукаю відповіді, завмираючи,

Чи знайду в них твій світ порожнім, я не знаю,

Сльозою вночі любов свою відпускаю…