Ты, она и я - Маргарита Позоян

Слёзы по щекам и на сердце рана

Мой окончен бал, только очень рано

Ты меня увёл из этой сказки

В мир без ласки.

Я не могу так больше жить,

Мне надо любить.

Ты, Она и Я

Всё ясно.

Ты, Она и Я

Напрасно,

Думать, что не Я, а кто-то лишний

В нашей сказке книжной

Ты, Она и Я

Так сложно,

Может, даже невозможно

Что-то изменить,

Ведь говорят, нельзя насильно милым быть.

Жду звонка и втайне тихо плачу.

Я люблю и не могу иначе.

Почему всё в жизни так не складно

Ладно… ладно…

Я уйду, но буду жить мечтою,

Что однажды встретимся с тобою.

Я лишь в снах, а наяву — она,

Что больше всех тебе нужна.

Ты, Она и Я

Всё ясно.

Ты, Она и Я

Напрасно,

Думать, что не Я, а кто-то лишний

В нашей сказке книжной

Ты, Она и Я

Так сложно,

Может, даже невозможно

Что-то изменить,

Ведь говорят, нельзя насильно милым быть.

Сльози по щоках та на серці рана

Мій закінчено бал, тільки дуже рано

Ти мене відвів із цієї казки

У світ без ласки.

Я не можу так більше жити,

Мені треба кохати.

Ти, Вона та Я

Все ясно.

Ти, Вона та Я

Даремно,

Думати, що не Я, а хтось зайвий

У нашій казці книжковій

Ти, Вона та Я

Так складно,

Може, навіть неможливо

Щось змінити,

Адже кажуть, не можна насильно бути милим.

Чекаю на дзвінок і потай тихо плачу.

Я люблю і не можу інакше.

Чому все в житті так не складно

Добре Добре…

Я піду, але житиму мрією,

Що одного разу зустрінемося з тобою.

Я лише в снах, а наяву - вона,

Що найбільше тобі потрібна.

Ти, Вона та Я

Все ясно.

Ти, Вона та Я

Даремно,

Думати, що не Я, а хтось зайвий

У нашій казці книжковій

Ти, Вона та Я

Так складно,

Може, навіть неможливо

Щось змінити,

Адже кажуть, не можна насильно бути милим.