Мама-кошка - МакSим

Не умела ждать, не любила

Разрывала свет на одно лишь имя

Только к верху дном своей пяткой повернула мой дом

Красота не сила, даже войны не власть

Я запомню всё, что было, чтобы ей рассказать

Как небо плыло, как смотрели глаза, такие, как у тебя

А маленькие ножки почти с ладошку

И любят жить ещё понарошку

А ведь сама ещё размером с кошку

Такая маленькая мама-крошка

А маленькие ножки почти с ладошку

И любят жить ещё понарошку

А ведь сама ещё размером с кошку

Такая маленькая мама-крошка

Мой привычный голос говорит изнутри

Как-будто так однажды было с тем, кто любит мосты

Когда шагаешь в чистый воздух июль тебе хохочет: "Лети!"

Не спешите люди, мне не надо помочь

Я лишь теперь дышу живая, мне ведь с вами не в мочь

А ты меня запомни такой, о, моя лучшая ночь

А маленькие ножки почти с ладошку

И любят жить ещё понарошку

А ведь сама ещё размером с кошку

Такая маленькая мама-крошка

А маленькие ножки почти с ладошку

И любят жить ещё понарошку

А ведь сама ещё размером с кошку

Такая маленькая мама-крошка

А маленькие ножки почти с ладошку

И любят жить ещё понарошку

А ведь сама ещё размером с кошку

Такая маленькая мама-крошка

Не вміла чекати, не любила

Розривала світло на одне лише ім'я

Тільки до верху дном своєю п'ятою повернула мій дім

Краса не сила, навіть війни не влада

Я запам'ятаю все, що було, щоб розповісти їй

Як небо пливло, як дивилися очі, такі, як у тебе

А маленькі ніжки майже з долонькою

І люблять жити ще навмисне

Адже сама ще розміром з кішку

Така маленька мама-крихта

А маленькі ніжки майже з долонькою

І люблять жити ще навмисне

Адже сама ще розміром з кішку

Така маленька мама-крихта

Мій звичний голос каже зсередини

Наче так одного разу було з тим, хто любить мости

Коли крокуєш у чисте повітря липень тобі регоче: "Лети!"

Не поспішайте люди, мені не треба допомогти

Я тільки тепер дихаю жива, адже мені з вами не в змозі

А ти мене запам'ятай такий, о, моя найкраща ніч

А маленькі ніжки майже з долонькою

І люблять жити ще навмисне

Адже сама ще розміром з кішку

Така маленька мама-крихта

А маленькі ніжки майже з долонькою

І люблять жити ще навмисне

Адже сама ще розміром з кішку

Така маленька мама-крихта

А маленькі ніжки майже з долонькою

І люблять жити ще навмисне

Адже сама ще розміром з кішку

Така маленька мама-крихта