Штампы - МакSим

Любить не сложно, когда проснёшься

Вдвоём с помятой, как в детстве кожей.

Когда с разбега на плечи в небо.

Когда доволен ты собой, оставляя время.

И даже тем, кто в овечей шкуре -

Мы не отдали им наши души.

И будут шрамы, я не перестану.

И в горе и в радости, остальное - штампы.

Ты не изменишь ничего - это так, как дышать.

На двоих одно и то, что так сложно понять.

Слабость рук и вольность губ, пусть ещё так рано;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы.

Прощать не больно, когда мы стоим

Всех наших снов, наших историй.

В глазах и только, друг друга помнят.

Беру с собою его на волю.

И даже тем, кто в овечей шкуре -

Мы не отдали им наши души.

И будут шрамы, я не перестану.

И в горе и в радости, остальное - штампы.

Ты не изменишь ничего - это так, как дышать.

На двоих одно и то, что так сложно понять.

Слабость рук и вольность губ, пусть ещё так рано;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы.

Остальное - штампы.

Ты не изменишь ничего - это так, как дышать.

На двоих одно и то, что так сложно понять.

Слабость рук и вольность губ, пусть ещё так рано;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы.

Остальное - штампы.

Слабость рук и вольность губ;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы!

Ты не изменишь ничего - это так, как дышать.

На двоих одно и то, что так сложно понять.

Слабость рук и вольность губ, пусть ещё так рано;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы.

Остальное - штампы.

Слабость рук и вольность губ;

Я люблю его и всё!

Остальное - штампы!

Любити не складно, коли прокинешся

Удвох із пом'ятою, як у дитинстві шкірою.

Коли з розбігу на плечі у небо.

Коли ти задоволений собою, залишаючи час.

І навіть тим, хто в овечій шкурі -

Ми не віддали їм душі.

І будуть шрами, я не перестану.

І в горі та в радості, решта – штампи.

Ти нічого не зміниш - це так, як дихати.

На двох одне й те, що так складно зрозуміти.

Слабість рук і вільність губ, хай ще рано;

Я люблю його та все!

Решта – штампи.

Прощати не боляче, коли ми стоїмо

Усіх наших снів, наших історій.

В очах і тільки один одного пам'ятають.

Беру із собою його на волю.

І навіть тим, хто в овечій шкурі -

Ми не віддали їм душі.

І будуть шрами, я не перестану.

І в горі та в радості, решта – штампи.

Ти нічого не зміниш - це так, як дихати.

На двох одне й те, що так складно зрозуміти.

Слабість рук і вільність губ, хай ще рано;

Я люблю його та все!

Решта – штампи.

Решта – штампи.

Ти нічого не зміниш - це так, як дихати.

На двох одне й те, що так складно зрозуміти.

Слабість рук і вільність губ, хай ще рано;

Я люблю його та все!

Решта – штампи.

Решта – штампи.

Слабкість рук та вільність губ;

Я люблю його та все!

Решта – штампи!

Ти нічого не зміниш - це так, як дихати.

На двох одне й те, що так складно зрозуміти.

Слабість рук і вільність губ, хай ще рано;

Я люблю його та все!

Решта – штампи.

Решта – штампи.

Слабкість рук та вільність губ;

Я люблю його та все!

Решта – штампи!